ПОРАДИ і ЛАЙФХАКИ для ваттпадівців

Будь мені символом

Символізм – складна і тяжка на голову штука зі школи, коли ти береш якийсь художній твір, виходиш на клас і починаєш розповідати загробним голосом про те, що "Залізна рука города є символом урбанізації (починають засинати задні ряди), тоді як три білі вівчарки... (посопують передні)..., а от селянин, якого головний герой зустрічає на полі, символізує реальність, до якої (засинає вчителька) хоче повернутися натхненний головний герой (засинає шестеро голубів на карнизі школи, прибиральниця в коридорі і половина сусіднього класу), що саме по собі символізує... (ти вдаряєшся головою об першу парту, бо заснув сам)".

Насправді глобальні символи – штука класна, але їх треба шарити, томууу ми сьогодні поговоримо про дрібні символи, такі собі символьчики, символенятка, символяточка. Багато хто їх використовує у своїх творах, особливо в фентезі, але трошки безграмотно. Це можуть бути речі, знаки, образи, які з'являються на сторінках задовго до їх розтлумачення і самі по собі несуть більше інформації, ніж здається на перший вигляд. Як же безграмотно їх можна використати? Дуже просто.

Згадайте будь-яку підліткову книжку, де був якийсь КУЛОН МАТЕРІ-ПЕРСТЕНЬ БАТЬКА-ЛАНЦЮЖОК ДВОЮРІДНОГО ПРАДІДА-ПІДВІСКА ТІТКИ БАБУСІ і т.д.

Коротше, якась штукенція від неодмінно МЕРТВОГО родича, яка має нагадувати про помсту/втрату/просто телімпатися на шиї головного героя. І що ми бачимо? У трошки безграмотних творах це може бути все, що завгодно, навіть кішка з п'ятьма лапами, жовтим хвостом і знаком свастики на лобі. Тобто повний рандом в виборі форми, знаку і кольорів. Це не професійно, дорогі мої письменнички.

Кожен символ повинен мати особливе значення, грамотно підібране.
Кожен колір символізує якусь емоцію чи чесноту/ваду. Є списки символів щодо рослин і тварин. Нарешті, є різні герби із відповідними символами. Звідки то те брати? Ось кілька варіантів.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Мова_квітів#Мова_живих_квітів - мова квітів використовувалася ще в "Гаррі Поттері" (хто не знає про цей крутий момент, ліпше загугліть).

http://www.excurs.ru/pravila/figures/Figures.htm#2h - мова гербових тварин.

http://www.excurs.ru/bestiary/Bestiary.htm - мова фантастичних тварин.

http://www.obrazz.ru/r_38 - мова геральдичних кольорів.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Египетское_иероглифическое_письмо#Идеограммы - єгипетські ієрогліфи, принаймні найпростіші.

Звісно, то все більше скидається на 19 століття і ніхто вже більше таких символів не знає. Але чому б не пояснити якийсь цікавий символ? Приміром, головний герой помічає, що його кохана дівчина/знайома весь час носить кулон з оливковою гілкою і розв'язує усі конфлікти (а головний герой вкінці розуміє, що цей кулон показував її характер).

Або має на собі якийсь знак оленя – і це означає, що вона має ворога, якогось колись подолає. Так само з кольором одягу. Нарешті, якась інша людина в розмові може "пояснити" використаний вами символ головному герою.

Нащо нам символи?

Це додає загадковості. Історія перестає бути банальщиною з рутинними описами розмов і конфліктів, щось позаземне і позареальне додається у розповідь. До того ж, якщо ви використаєте якийсь інтригуючий символ і посеред історії розтлумачите його (наприклад, героїня носить саламандру, що означає стійкість до небезпеки), то це буде те, що англійці називають foreshadowing – привідкривання завіси, передбачення.

Читач вже чекатиме чогось незвичайного, небезпечного, хотітиме читати далі.

Нарешті, символи у вашій історії зроблять її оригінальнішою і розумнішою. А повірте, хороший читач легко відрізнить розумну історію від примітивної.

Наприкінці побавлюся з вами. Ось – звичайна ситуація, описана мовою символів. Характери, стосунки, емоції – все закодовано. Вперед)

Зеленоока дівчинка з маленькою ланню на ланцюжку на шиї. Він побачив її, лишень ввійшов до класу – новенька підняла очі і одразу ж відвела. Він сів коло неї і вдихнув її парфуми. Меліса. Його улюблений запах...
Ната під'юджувала новеньку, але він спершу навіть не втручався. Це дівчисько з його постійними метеликами на сукнях-штанях-кофтинках-біжутерії просто виносило всім мозок. Пустоголова кульбаба. Ще й обидва друга Нати могли вступитися, а з ними ліпше не зв'язуватися. Один йому трохи нагадував гарпію, особливо скривленим ротом, інший – павича...
Що ж обрати їй на подарунок? Червоні гвоздики були б доречні. Хлопець зітхнув. Якби вона вибирала йому квіти, вибрала б жовті тюльпани... Неодмінно жовті...
Почувався плющем, витким і спраглим її, як опори. Тоді як хотів і мусив бути левом, аби відбивати усі закиди павичів-гарпій-метеликів. Що ж йому робити? Вона малювала в зошиті на перервах троянди і зафарбовувала їх жовтим. Йому так хотілося додати туди червоного кольору. Ну хоча б трошки...
Остання спроба. Видихнув і підійшов до неї. Поклав на парту маленький букетик дзвіночків. Відійшов, але, не в змозі чекати, озирнувся. "Я теж", - прошепотіла вона і знітилася. Надворі цвіла акація. Все лише починалося.

Бавтеся із символами і натхненної вам творчості)