Невипита холодна чашка кави
І мрія вже примарна, нездійсненна.
Не бачать очі за вікном заграви.
Закрила їх вуаль така блаженна.
І справи незавершені лишились...
Та пісня, недоспівана, змовкає.
В душі сліпої відростають крила.
Вона з останнім подихом зникає.
І хтось заплаче, бо не стало часу.
В останній шлях вже треба проводжати.
Все відкладали. Варто було зразу...
А що тепер? За що себе картати?
Вже пізно. І несказанії фрази,
Невтілені думки і починання
В минулому, бо знов не стало часу.
Чи ж в іншому житті його нам стане?
BẠN ĐANG ĐỌC
Червоне І Чорне
Thơ CaЗбірка поезії на різноманітну тематику. Збірка струн душі, різнобарвних почуттів, відьомської краси, магії шабашів і чарів пір року. Ніжність і сум, радість і меланхолія, цілунки і біль, життя і смерть. Контрасти емоцій, приглушені відтінки чарівно...
