R

12 3 0
                                    

Ти знаєш,
А може, й ні
Що я тебе люблю-кохаю
Кожним своїм рядком,
Написаним у тиші,
Під шелест паперу
І скрип кулькової ручки.

Ти ж знаєш,
А може, й ні,
Що в очі твої безмежні, -
Сяйливі та мінливі,
З тим полум'ям незгасним,
Палким і нездоланним, -
Се диво серед див?

Ти ж знаєш?
Знаєш, може, ні,
Як теплим посміхом
Чи мимовільним порухом,
Чи поглядом одним
Даруєш крила,
Сам того не усвідомлюючи?

Ти знаєш,
Соколе ясний, -
Далекий і близький,
Сміливий, волелюбний ніжний, -
Що я тебе люблю-кохаю
Кожнісіньким рядком?
Ні, ти не знаєш.

Червоне І ЧорнеWhere stories live. Discover now