Туманом вкритий, Лондон спить,
Вмивається дощами.
А подих мій – всього лиш мить,
Що втрачена з роками.
І тихо так шепоче вітер:
«А ти сама, ти знов сама».
Мільйон людей у цьому світі,
Та серед них тебе нема.
У лабіринті темних вулиць,
В молочно-білій пелені
З тобою, певно, розминулись.
Ти знаєш, боляче мені.
І Лондон я тепер люблю.
О Лондоне, а ти не знав?
Не знав, що запалив зорю?
Мені любов подарував.
А ось знайома Бейкер-стріт.
Шепоче вітер: «Ти сама».
Туманом вкритий, Лондон спить,
Бо в Лондоні тебе нема.
ESTÁS LEYENDO
Червоне І Чорне
PoesíaЗбірка поезії на різноманітну тематику. Збірка струн душі, різнобарвних почуттів, відьомської краси, магії шабашів і чарів пір року. Ніжність і сум, радість і меланхолія, цілунки і біль, життя і смерть. Контрасти емоцій, приглушені відтінки чарівно...
