Глава 6

12 3 10
                                    

Після невеликого успіху друзі стали ретельніше оглядати будинок. Обстеживши перший поверх, вони піднялися нагору. Пройшовши вже знайому кімнату, де вони читали заклинання, компанія почала уважно обстежувати весь коридор. Підлога під їхніми ногами скрипіла, всюди була вже звична для них пилюка і павутиння — обстановка не з приємних. Палаючи смолоскипи відкидали на стіни химерні візерунки, часом то спалахуючи, то згасаючи.

— Зачинено, — опинившись попереду всіх, Аня посмикала невеликі двері, всі оповиті павутинням.

— Ну, ми так просто не здаємося,— посміхнувся Микита, розбігшись, він штовхнув двері. Та зі скрипом відчинилася, ледве не зіскочивши з петель.

— Однією проблемою менше, — саркастично пробурмотіла Аня.

На їх подив, кімната, що постала перед ними, не була похмурою. Навпаки, вона була простора, і навіть через давно немиті вікна, промені сонця яскраво освітлювали все всередині. Ця кімната не здавалася зловісною, в ній було досить приємно. Вона не була багато обставлена: стіл, два стільці, в іншому кутку стояла велика скриня, з боків якої знаходилися довгі свічники, зроблені з литої сталі у вигляді змій, що звивалися.

— Цікаво, що там? — Ліза провела по кришці рукою.

— А замок на ньому не запечатаний... — задумливо промовила Віка.

— Так чого ж ми чекаємо! — з азартом відповів Микита. Підійшовши до скрині, зірвав замок і спробував підняти кришку, але та не піддавалася.

— Може, не варто? — з обережністю промовила Оля.

— Ти хочеш знайти вихід чи як?! — обурився Нік. — Краще допоможіть мені.

Насилу друзям вдалося відчинити скриню. Усередині лежав кинджал, обрамлений дрібними рубінами, що переливалися на світлі, загострений клинок потемнів від часу. Також поряд з кинджалом лежали глибока чаша, схожа на кубок, кілька книг, всілякі камені, від яких йшло містичне свічення, свічки, кришталева куля та безліч чорних пір'їн. Крім всіх тих предметів, у скрині лежала безліч інструментів, призначених для магічних ритуалів.

— Дивіться, — Віка простягла на долоні якийсь незрозумілий плоский шматок із золота.

— Я теж знайшла дещо цікаве,— Аня крутила в руках металевий диск, на який були нанесені таємничі малюнки.

По той бік дійсностіWhere stories live. Discover now