Закохайся в душу,не доторкаючись до тіла

Помста

Коли Міла вийшла з туалету,то ми пішли назад в палатку і сиділи там аж до самого вечора,доки нас не покликали їсти.На вечерю була гречка з салатом.Ілюхи та Нікіти небуло,і ми з Мілою почали хвилюватися і після того як поїли пішли їх шукати.Зараз 9 годин,тому ще світло і ми зможемо з легкістю їх знайти.

Першим ділом ми пішли на озеро,і побачили що тіло Ніка плаває на воді а Ілюха лежить на берегу,але наче мертвий і ми рванули до них.Я побігла до брата а Міла до Нікіти.Коли я почала бити брата по лиці то почула Мілин крик

-Аліса,це розіграш тікай-обернувшись я побачила що Нік починає топити Мілану і  швидко рванула до них,але брат мене схватив за руку і з всієї сили кинув в воду.

З переляку я почала тонути і кричати щоб мені допомогли,але брат тільки сказав що це знову шутка.Коли я уже пішла під воду то Нік швидко поплив до мене і врятував.Витягнувши мене на пісок він почав робити мені штучне дихання і я прийшла в свідомість.Нікіта мене на руках заніс в палатку і покликав вчительку

-Боже,як так могло статися.Потрібно швидко в лікарню.-почала панікувати класуха

-Та зі мною все добре,я просто вчилася плавати

-Ти ж умієш плавати-здивувалася вчителька

-Я хотіла навчитися без рук

-Добре,но щоб на другий раз такого не робила,договорилися?

-Так,Валентина Василівна

Після того як вчителька пішла,до мене зразу ж прибігла Міла,Нік та мій любімій братик(якого я ненавиджу)

Мілана до мене підбігла і почала обнімати

-Ми так злякалися за тебе,добре що вже все позаду

-Якби не Ілюха то такого б не сталося-подивилася злісно на брата

-Ну,зайчик вибач.Я ж недумав що все так вийде

-Та ти спочатку робиш,а потім думаєш,і то незавжди

-Ну що мені зробити щоб ти мені вибачила?

-Піди втопися

-Ну Аліс,серйозно

-Добре,купиш мені шоколадку?

-І все?

-Так

-Добре,завтра ж поїду і куплю

-Дякую тобі Нік,що врятував мене-звернулася я до хлопця

-Та пусте,добре що з тобою все добре

-Дякую

-Так хлопці вам уже час іти,Алісі потрібно відпочити-почала виганяти хлопців з нашої палатки Мілана-А ти,Ілюх,незабудь що маєш завтра за шоколадкою їхати.

-Добре,незабуду.

Коли хлопці пішли,то ми зразу передягнулися,адже ми були ще досі в мокрих купальниках і пішли прийняти душ.На диво душові кабінки були нові та чисті,що дуже радувало.Після водних процедур ми задягнули піжамки і пішли трішки прогулятися,хоча було уже дуже темно.Ми взяли фонарик і ходили навкруги табору.Дехто уже спав,а дехто так само вирішив прогулятися.Ми зустріли Соню та Оксану,і ходили уже разом.

Оксана:

Через годину ми вирішили розвести вогнище щоб трішки посмажити зефір.До нас приєдналися Іл та Нік.Ми сиділи і співали під гітару та їли зефірки.Нік весь час дивився на мене і я трішки засоромилася.Ммм його зелені очі.....Я уже не витримала і пішла в палатку.Взяла телефон і подзвонила до батьків(сподіваюся вони ще не сплять)

-Привіт,матусю.Чим займаєшся?

-Та сидимо зараз з татом дивимося телевор.А ви?

-Ми тількищо сиділи біля вогнища і співали.Я пішла в палатку а Ілля ще досі там сидить

-Добре,давай прощатися,бо дівчата здається проснулися,треба піти заспокоїти їх

-Добре,матусю

Через 5 хвилин прийшла уже Міла і ми лягли спати.