Закохайся в душу,не доторкаючись до тіла

Неочікувана зустріч

-Ну від такого ще ніхто не вмер,це я вам точно кажу.У вас близнята

-Що?Але як?

-Якщо мама або батько є одні із близнят чи двійнят,то в них народжуються теж дві дитини.

-В нас і то і то.Але чому у брата народилася одна донька?

--У чоловіків найчастіше це передається через покоління через доньку,так що у вашого брата народяться двоє внуків.

-Понятно

-Дивіться,мене тут безпокоїть стан ваших дітей,ви б могли затриматися в лікарні на декілька днів?

-Так,звичайно,а це щось серйозне?

-Ну покищо зарано щось казати,спочатку треба здати всі аналізи

Я вийшла з кабінету лікаря і на мене зразу налетіла Міла.

-Що сказали?Все добре?

-В мене близнята

-О,то це ж чудово-почала пригати від щастя подруга,коли вона заспокоїлася то все таки звернула на мене увагу-Але чому ти сумна?

-Лікар сказав,що його торбує стан дітей,тому треба залишитися в лікарні на декілька днів

-Ти вже знаєш в яку палату тебе положили?

-Так,в п'яту,ця палата платна.

-Вот і добре,будеш сама в палаті.

Ми направилися шукати наше відділення і через 10 хвилин,ми з успіхом його знайшли.Першою в палату зайшла Міла,а потім я.Вона була доволі гарна та акуратна,як для лікарні.Стіни були в ніжно розових тонах,біля вікна стояло ліжко,досить нове,а в іншому кінці палати був маленький столик та м'якенький пуфик м'ятного кольору.В цій палаті були ще одні двері,які вели в ванну.

-А тут досить красиво-сказала подруга.

-Я й сама такого не оцікувала,думала,що буде всьо старе і брудне.

-Ладно,подруго,ти тут розглядай усе,а я поїду додому тобі за одягом,та якісь вкусняшки привезу.

-Ладно,буду чекати-ми поцілували одна одну в щічку і Міла пішла.

Я сіла на підвіконя і почала розглядати усе навколо,я не замітила,як в мене знову почали іти сльози.Так,Алісо,досить плакати,ти повина розібратися в тому,що сказала тітка Дениса.
Я більше не могла про це думати і поки не прийшла Міла я вирішила піти прогулятися по території лікарні,добре що тут хоть міні-парк є.
Я сіла на лавку,яка була сама найближча до фантану і почала спостерігати за водою.

Я відчула,що взаді лавки хтось стоїть і коли повернулася не повірила своїм очам.

-Діма,це ти?-чуть не кричала я

-Так,а що дуже змінився?

-Та,ні-я встала з лавки і ми обійнялися.-Що ти тут робиш?

-Давай зайдемо в он те кафе і я тобі усе розкажу?-запитав хлопець і показав пальцем на приміщення,яке знаходилося біля мого відділення.

Ми сіли за столик і нам дали меню

-Цікаво,а в кафе яке знаходиться в лікарні,така сама їжа як і там.-поцікавилася я

-Незнаю зараз перевіримо-сказав хлопець і відкрив першу сторінку в меню.На щастя,їжа тут нормальна.Я заказала собі салат і апельсиновий сік,а хлопець зелений чай.

-Ти обіцяв,що розкажеш що з тобою сталося,тому я слухаю.

-Ти точно,хочеш це чути?-запитав хлопець

-Я трішечки переборщив з алкоголем і відключився.Виявилося,що мене ледве відкачали.Тепер твоя черга,розказуй.

-Я вагітна двійнею,але лікар сказав що хоче простежити за дітьмм деякий час,бо її торбує їх стан.

-А батько Денис?

-Так

-І де він зараз?

-Його затримала поліція.-сказала я дуже сумним голосом

-Що він накоїв знову?

-Він хотів дітей убити-як тільки я це промовила у мене знову потекли сльози.Діма мене просто обійняв і почав гладити волосся.

-Усе буде добре.Якщо тобі не важко,можеш розказати усе спочатку?

Я йому почала усе розказувати,про Анжеліку,про таблетки,про здогадки тітки.Коли я закінчила свій розказ то Діма зробив те,що я ніяк не очікувала.

*****************************
Мої дорогі,я пообіцяла,що опублікую главу коли набереться 10 ⭐,ви за такий швидкий термій їх набрали,що я навіть не очікувала такого,так що вот нова глава.
Давайте,теж зробимо так як і наступного разу,але на цей раз уже 15 ⭐.Впевнена,що ви наберете їх так само швидко як і тих 10.
З любов'ю ваша dianaslobodian💋💞