Закохайся в душу,не доторкаючись до тіла

Глава 37

Пройшов тиждень

Сьогодні нас з Дімою виписуюють з лікарні.Він мав би бути тут ще один день,але випросив щоб нас разом виписали,бо сьогодні в вечері ми летимо в Париж.
Я зібрала усе,що було моє в палаті і пішла на вулицю,бо ми домовилися чекати один одного на тій самій лавочці,де й зустрілися 10 днів назад.Хлопець уже сидів і чекав мене

-Привіт-привіталася я і обійняла Діму

-Привіт-радісно відповів хлопець і усміхнувся.

Ми сіли в машину Діми і поїхали додому.Всю дорогу хлопець дивно на мене дивився і постійно усміхався

-Що таке?Зі мною щось не так?-запитала я і почала поправляти зачіску

-Та ні,з тобою все добре

-То чому ти постійно на мене дивишся?

-Хочу взнати як поводять себе вагітні

-Ну і як?Взнав?-запитала я і підняла одну брову

-Та трішки взнав

Я обернулася до вікна і притулила голову до стікла

Коли ми під'їжали до мого будинку мене почало тошнити і я находу вилетіла з машини і побігла в літню кухню,бо вона знаходиться ближче ніж будинок,за мною слідом побіг Діма,але я встигла закрити двері в туалет

-Аліса,з тобою все добре?Ти мене чуєш?Відкрий,бо я зараз виламаю двері.

Коли усе минуло,я відкрила двері і на мене зразу налетів Діма і обійняв

-Діма зі мною все добре,просто токсикоз

-Я дуже злякався за тебе

Ми вийшли із літньої кухні і пішли в будинок.Коли я відкрила вхідні двері,то дуже злякалася,бо в той момент хтось зірвав хлопушку.Перед мною стояли усі родичі,друзі та батьки.

-Доню ми хотіли зробити прощальну вечірку,щоб ти завжди знала що тебе тут люблять і чекають.-сказав тато і обійняв мене

-Дякую,тут так красиво

Усе було в квітах,шариках,на столі стояв святковий обід.

Ми сіли за стіл і почали їсти ту смакоту,що приготувала мама.Усі танцювали,веселилися тільки я сиділа мовчки.Я просто спостерігала за всіма і думала,як я без них буду житти.У мене задзвонив телефон і на екрані засвітилося ім'я слідчого.Я непомітно вийшла із вітальні в туалет і закрила двері на замок

-Добрий день Алісо,ми знайшли труп Дениса,потрібно щоб ви терміново приїхали.

У мене почали литися сльози і я ледь чутно сказала

-Добре,я зараз буду

Я відчинила двері і перед собою побачила Діму

-Куди ти зібралася?

-Знайшли труп Дениса,мені потрібно терміново підїхати в участок.Поїдеш зі мною?

-Звичайно,я тебе не лишу в такий важкий для тебе час.

Я обійняла хлопця дуже міцно і почала ще сильніше плакати.Мені досі не віриться що Дениса більше немає з нами.

Коли я трішки заспокоїлася,то Діма провів мене до машини і ми поїхали в участок.

Всю дорогу я проплакала,а хлопець,щоб хоч якось мене заспокоїти міцно тримав мою ліву руку.Коли ми уже приїхали,то я вийшла з машини на свіже повітря.Оо,ні тільки не зараз.Мене знову почало нудити і я побігла в самі найближчі кущі.Коли усе закінчилося Діма протягнув мені мінерально воду і жвачку,щоб хоч якось перебити неприємний присмак.