Шалена Сім'я BTS

Добре Що Все Добре

Гучна сирена швидкої. Вона вже була на нашому подвір'ї. Вона зупинилась, і ми з хлопцями вийшли, покликали лікарів у дім. Їх було двоє. Це  були двоє чоловіків.
-Доброго дня, це ви постраждали?
-Так, я-відповів Те і забрав руку.
-Ого, а хто це вас так?
-та я сам. Просто неакуратний я.
-Ясно. - лікарі подивилась на нас, і далі продовжили розмовляти з Те. Ну один розмовляв, а другий обробляв рану.
-Скільки часу ви вже з нею?
-Напевно хвилин 30
-Ясно,крові багато було?
-Ні, зовсім трохи...
-Ну це добре, значить не все зачіпило. Це ж був ніж?
-Е... Так, так ніж. - лікарі щось обговорювали між собою, щось перев'язували, промивали. Але через кров, що я бачила мені стало погано. Я попросила Юна, щоб він приніс мені воду, а я піду наверх.
-Так, добре Ел. Я принесу. Іди полежи.
-Добре - я пішла наверх. Зайшла у кімнату і лягла на ліжко. Я ненавиджу кров. Я коли її бачу, то мені стає погано... Фу... - Бідний Тете... - у кімнату зайшов Юн із скланкою води. Він протянув її мені і сів біля мене.
-Тобі краще?
-Так-я допила воду - дякую, Юн.
-Залишимось тут?
-Звичайно! Я не піду туди поки йому не обробляють рану...
-Боїшся крові?
-Так... - Юн обняв мене. Ми просто лягли разом. Я лягла головою на його прес. Ну знаєте, я б не сказала що це дуже зручно... Твердо😂. Але якби там не було, я думала про Те. Мені було страшно за його здоров'я. І мені було страшно за Юна, адже якщо Гук це зробив з Те він може це зробити з будь ким іншим. Але яким би він не був, ми завжди будемо друзями. Мене перебив Юн
-Сонце... Я ж можу тебе так називати? - він подивився на мене.
-Так, звичайно. - я усміхнулась йому, він відповів взаємністю.
-Сонце, я тебе люблю... - Для мене це було трохи шоком знову почути це від нього, адже я ніколи раніше не чула щоб він так часто говорив ті 3 слова. Я сіла йому на торс і дивилась в очі. Було видно що йому це подобається.
-А ти я бачу шустра-він пошло усміхнувся. Моє лице вже було дуже близько до нього. Ще декілька сантиметрів і наші губи будуть разом. Я відчувала його теплий подих, я дивилась йому в очі, наші носики вже доторкались одні до одного. Я готова була його поцілувати, але хтось потрохи відчиняв двері в кімнату. Я швидко зістрибнула з Юнгі і лягла так як була спершу. Це був Чонгук.
-Юнгі я... - він побачив мене і призупинився говорити. Через декілька секунд він продовжив. - Юнгі хьон я хотів запитати чи у вас із Ел все серйозно... Бачу що так... Вибач що потривожив-він став сумним і потрохи виходив.
-Стій, не йди. Почекай - сказала я.
-Чому? - він здивовано подивився на мене.
-Нам потрібно поговорити у трьох. - я встала, а за мною і Юнгі. Я рукою показала Чону щоб він сідав біля нас. Він це і зробив.
-Про що ти хотіла поговорити? - Чон дивився в підлогу
-Так, сон... Ел- Юн вирішив (як потім мені про це сказав) не називати мене сонцем при Гуку. Щоб не робити йому ще гірше.
-Я хочу для початку сказати, що ми завжди будемо друзями. І не важливо хто з ким зустрічається. Ясно!? - я подивилась на Юна, і на Гука по черзі. Юн дивився на Гука чекаючи хоч одного слова від нього. Але той в свою чергу просто мовчав. Тому Юнгі почав першим
-Гук, я знаю як тобі боляче. Мені Було так само коли почали зустрічатись ви... Вибач якщо тобі дійсно так погано. Ми тобі знайдем і по краще дівчину-той усміхнувся і підмигнув мені, я зрозуміла що це жарт, але все одно вдарила його по плечі з моїм улюбленим "Ей!". Гук дивився на мене і на Юна. У його очах я бачила сум, тому прошепотіла Юну...
-Тільки не ревнуй зараз-він здивовано по дивився на мене, але кивнув головою давши знак згоди. Я Обняла Гука і сказала
-Чон, дійсно не обіжайся. Ми тобі у сто разів кращу мадам знайдем. Ти ж нас вибачив? - я не чула жодного слова від нього тому подивилась на його лице, яке було опущене він усміхався, я Обняла його сильніше. Він забрав мої руки і з усмішкою подивився на нас.
-Ну що ж... Я вибачу вас за упаковку бананового молока - ми засміялись. І хлопці пожали руку
-По рукам-з усмішкою сказав Юн.
Я Обняла їх двою дуже дуже сильно і ми засміялись

Чекаєш продовження? Став зірочку.
Ашитеру~💜