22.10.2010

362 27 6
                                    

Самотньо, тихо, сумно... і так гірко.
Так боляче, так дивно... що тепер?
Мій янголе, моя щаслива зірко,
Ти був колись, а зараз ти помер.

Не плачу я, хоч сльози мої ллються.
Хай втопиться в них горе назавжди.
Не плачу, ні. То, може, я сміюся?
Крізь сміх гіркий кричу тобі: "Не йди!"

Не чуєш ти... ніколи не почуєш.
Ніколи. Бо для мене ти помер.
Ніхто мене від суму не врятує.
Самотня я. Самотня відтепер.

Червоне І ЧорнеWhere stories live. Discover now