Вигнанець. На Чужині

Розділ 21. Шафо.

В закладі Мадам Шафо тихо не бувало ніколи. Кімнати в червоно-чорних тонах і натовпи красунь, котрі котячою ходою сновигали по коридорах, часто ні чим не прикриваючись.

Мамай майже не навідувався сюди, з часу останнього свого рейду, віддаючи перевагу самотності. Зважаючи на охайність багатьох піратів — задоволення були сумнівними, а болячки цілком реальними.

Мадам Шафо сиділа в кабінеті на першому поверсі, недалеко від вхідних дверей. Мамай перетнув залу зі столиками, де часто пиячили пірати з красунями на своїх колінах. Біля однієї зі стін буда імпровізована сцена, де часто танцювали працівниці закладу.

Біля дверей кабінету стояв високий, рудобородий охоронець. Він мовчки показав рукою на невеличкий столик, щоб Мамай залишив зброю на ньому. Сперечатись козак не став.

Шафо сиділа за столом і смакувала вино. Її пухкенькі руки ніжно підносили келих до намальованих червоних губ в колір перуки на старечому лиці. Вона театрально махнула рукою в знак привітання, запрошуючи Мамая сісти.

- Давненько тебе не було, Мамаю. Я вже й забула, як ти виглядаєш. Може вина? Чи чогось іншого?
- Іншого?
- Ну, знаєш, в ці двері часто стукають пірати в пошуках, кхм... екстраординарних утіх. Не часто, але буває що вмінь моїх дівчаток недостатньо, тож доводиться вигадувати різні методи. Запевняю тебе, ми все тримаємо в таємниці.

- Не сумніваюсь. — Мамая пересмикнуло від її погляду, але виду він не подав. — Мене цікавлять більш загальні речі. Інформація.

Шафо знову напосіла на вино. Мутна багряна рідина повільно текла до її губ.

- Цей товар не в моїй владі.

Мамай оглянувся на двері. Мабуть, охоронець мадам Шафо уважно слухав, що відбувалось всередині.

- Думаю, Дикун Лео не погодився б з тобою. Твої дівчатка часто підпрацьовують там, коли він налаштований виграти серйозну суму. Рука руку миє, хіба не так?

Шафо відставила келих і сіла обличчям до Мамая. Вона все ще намагалась зберегти посмішку, але тепер ці спроби не мали такого успіху.

- А якщо припустити, що ти правий? Що тоді?

Козак дістав невеличкий мішечок з динарами. Поклав його на стіл біля себе. Мадам Шафо провела пальцями по губах, тоді глянула, чи достатньо вони червоні. На гроші вона не дивилась.