-Я сиділа в метро, тримаючи на колінах чорну спортивну сумку. В голові була пустота, навіть жодні думки не заповнювали цю порожнечу. Десь з далеку доносився шум потягу і голоси людей. Я збільшила очі, потрусила головою і опинилася в реальності. Шум потягу став чіткішим і гучнішим, голоси людей теж. Я оглянула всіх:декілька старих бабусь,жінка щось шукала в телефоні,а інша заспокоювала дитину. Я звернула увагу на хлопця в пом'ятій сорочці і темно-синіх джинсах ,які явно були йому не по розміру. Світле розтріпане волосся не мити вже днів 5,тонкі губи і досить пропорційне лице, погляд карих очей був спрямований на мене і сковзнув на ноги. Я закотила очі поглинувшись в свій світ. Через декілька хвилин пристального погляду він підвівся і трамвючись за крісла підійшов до мене.Я ще терпіла,але коли він зачуханими ,коричневими туфлями затис мої ноги і наклонив вперед таз тикаючи мені в лице свій стоячий член стримуватися було важко
-Ей!Ще раз подивися в моя сторону я вирву тобі очі і вони вилізуть через твій хуй
-Красотка,не кипішуй.Ти на якій зупинці виходиш?
Я глибоко вдихнула і видихнула
-Ще раз відкриєш свій рот...
-Ей!Хлопче,відчепись від дівчини(заступився старший,крупний чоловік)
-Дякую(з вічливості відповіла я і направилася до виходу тому, що потяг вже зупинився)
Вийшовши на вулицю я вдихнула свіже,вологе після дощу повітря і пішла дальше
Згодом помітила,що цей придурок з метро йде за мною
Я звернула в вузький,не благополучний провулок,в сторону смітників
-Ти ще довго збераєшься за мною йти?(я спокійно повернулася до нього лицем і запитала)
-За такою коасоткою хоч на край світу
Хлопець підійшов ближче розпускаючи руки
-Зробиш ще рух і ти звідси живим не вийдеш (він лише усміхнувся)
-Крошечка,давай обійдемося без погроз і для тебе закінчиться все швидко(він намагався поцілувати мою шию та внюхувався в запах волосся)
-Та я такого дрища як ти за секунду утихомирю
-А це вже було образлтво (він грубо схопив мене за руку)
-Тобі твоє існування має бути образливо
Дівчина схопила хлопця за шию та вдарила лицем об коліно ,скрутила руку за спину і ногою штовхнула до асфальту.
-Значить так(вона присіла одною ногою йому на спину,придавивши щокою до землі)в тебе є три секунди ,щоб встигнути звідси відповзти. Не встигнеш, я тебе попереджала(я мило усміхнулася і встала на ноги)
-раз...три(я витягнула пістолет і кілька разів вистрілила йому в потилицю)
Дівчина поправила руде пасмо ,що лізло в очі і підійшла до мертвого тіла біля якого утворювалася червона калюжа
-Таким виродкам як ти не можна жити(я штовхнула недолюдка ногою в голову і попрямувала в потрібне місце )
Я зайшла в старий гараж де вже зібралася вся банда Ламборгіні. Цей гараж знаходився в прикладах Палермо і служив місцем для зборів після кожного "робочого дня"
Коли я зі скрипом відкрила двері за столом сидів чоловік старших років в червоній, шкіряній курточці з довгим волоссям,зібраним в хвіст-це і є Ламборгіні,наркоторговець на якого я працюю з 14 років
-О,Еріка заходь
Я кинула на стіл спортивну сумку
-А чому тут половину товару?
-Я мала передати його Фреду,але він не прийшов.Думаю,його по дорозі вбили.
-Та мені всерівно ,що ти там думаєш! 2000 доларів ти знущаєшся
-Вибачте,бос
-Ти ж прекрасно знаєш яке покарання
🦖❤️
