Я зранку проснувся, помітивши,що Дареєна немає. Занепокоївшись я направився до Еріки. Постукавши кілька раз ніхто не відчинив. Зайшовши біля дверей стояли туфлі Еріки та більші чоловічі.
-Еріка!
Зазвичай в цей час вона збирається на роботу.
Ніхто не відповів. Я заглянув спочатку на кухню,а потім пройшов далі . Двері в спальню були відчинені. На ліжку Дареєн за талію обнімав Еріку, зарившись носом в руде волосся.
Чесно,я за ревнував. Захотілося розірвати його на кусочки і набити морду. Але водночас я прекрасно розумів,що їх тягни один до одного. І навіть якщо я це зроблю, мені ніколи не бути на його місці.
Я відкрила одне око від того ,що світло б'є прямо мені в обличчя. Дареєн теж неохото простогнав . По кімнаті орав Девід,відкриваючи штори.
-Гуд морінг,саншайни!!!
-В нього є твої ключі!?
-Ага
-Це була помилка дати йому їх. Девід що ти тут забув?
-В тебе зустріч з донами на 10
-А зараз яка?
-9:11
Дареєн різко вскочив з ліжка, забувши що повністю голий
-Оу,братан,а в тебе хороший (Девід протягнув руку)Можна потрогати?
-Боже, вийде звідси, придурок!(Він вигнав Девіда,зачинивши двері)
Я заходилася сміхом з цієї ситуації.
🦖❤️
