Пройшло 5 років
-Зайчик,ти скоро?
-Я майже все(я збігла по сходах)застібни замок заді
Хлопець акуратно застібнув замок, повернув обличчям до себе і ніжно поцілував.Ми взяли Драка на повідець і вийшли гуляти.
Що змінилося за ці 5 років? Я живу звичайним життям, відкрила кілька ресторанів в пам'ять про Девіда, які достатньо популярні в Новій Зеландії. Марк признався в своїх почуттях і я відповіла взаємністю. Чи люблю я його? В мене до нього почуття поваги, вдячності...але в мене немає такої любові як в нього до мене. Чому ж ми разом? Він єдина причина по якій я ще не в'язалася в нову банду чи мафію. Мені подобається жити спокійно, розмірено, але мені не хватає того адреналіну, страсті. В якійсь мірі я почуваю себе не в своїй тарілці.
Еріка розказала де вона пропадала. Розказала про Козу Ностру і про цього Дареєна.Хоч вона й відповіла на почуття,але вона рідко відповідає на поцілунки, під час сексу не раз згадує його ім'я. Я бачу що вона не щаслива. Вона старається це не показувати,але постійно пропадає на роботі,щоб не думати про інше. Я люблю її і навіть готовий жити з думкою,що я заміна,але вона ніколи не буде кохати як його. Я знаю,що вона мріє про його губи і тіло.Але мені достатньо й того ,що вона поряд.
-Даре..Марк...вибач
-Еріка,мені набридло вже це. П'ять років! Чорт візьми, п'ять років! А ти досі живеш ним. Ти любиш його, не мене. Слухай,я люблю тебе і терплю це все, пристав які в мене сильні почуття. Але мені набридло,що роблю все ,а в відповідь жодної віддачі.
Поки ми розбиралися в наших проблемах Драк вирвався і потягнув мене за повідець ,я побігла за ним.
Він стояв біля чоловіка, який присів біля нього і чухав.
Я підійшла до чоловіка в чорній футболці з кепкою натягнутої на очі.
-Вибачте,не знаю що на нього найшло
Я усміхнулася і забрала собаку.
Чоловік піднявся і я похитнулася, зробивши крок назад. Карі очі з милими мішечками, невеликі губи, прямі брови, носик з горбинкою , лінія щелепм, ніби височина об камені. Волосся по шию, яке кучерявиться на кінчиках.
Дівчина стояла не рухаючись,в очах стояли сльози,рот привідкрився. Хлопець теж був в ступорі,але очі бігали по її обличчі. Обом важко було повірити,що стоять один напроти одного . Обоє всі ці роки забувалися в інших,але кожної ночі мріяли побачитися хоча б уві сні.
Як складалося моє життя? Ніяк. Я виключив буть-які почуття поглинувшись в сімейство.Довів до кінця війну з Римом, який забрав в мене все що я любив. Прославився як кривавий дон. Вбив кожного хто був причетний до цієї війни,а політики боячись нападу самі запропонували,щоб всі права і влада Сицилії належали мені і зразу забрали всіх своїх депутатів. Жорстокість проявлялася і на своїх людей від чого втратив навіть Луку, який був мені як батько. Я думав ,що вже ніхто і ніколи не поверне мене до життя.
Але побачивши зараз це руде волосся, чорні очі,рожеві губи я відчув як по тілу циркулює тепло,всі органи підіймаються і стискаються,а в очах застигла пелена.
-Вибачте
Вона схопила собаку і розвернулася,але я не готовий відпускати її знову. Я схопив за руку і повернув до себе.
-Ти повернеш мені борг!
Вона здивовано подивилася мені в очі.
-Я можу лише повернути борг тобі грошима,або бізнесом
-Ти не юрист,медик чи політик,ти заборгувала почуттями. Ти вийдеш за мене заміж!
В мене в голові була образа і злість. Я хотів бути чоловіком тираном, тримати її біля себе, щоб вона не змогла втекти та ніхто не зміг до неї інший торкатися.
Але вона різко зірвалася і накинулася на мене, обнявши двома руками. Я стояв, вже не в змозі стримувати сльози,які підло вирвалися. Я зі всіх сил притис її до себе, притуливши голову. Я вперше побачив як ця сталева жінка плаче.
-Дареєн,я без жодного боргу і зобов'язань готова сказати ТАК
Я важко зітхнув все ще стараючись бути жорстоким,але ці сльози, усмішка щира і ясна розтопила мене до кінця.
Я знову притис її не в змозі повірити що це все насправді.Але до нас підійшов хлопець.
-Марк? Давай поговоримо
-Це він?
Я кивнула
-Тоді не потрібно нічого говорити
-Вибач...
-Не потрібно
-Я вдячна тобі за все
Я знала як сильно він мене кохає і я безмежно йому вдячна. Мені важко було бачити його біль і сльози в очах, але я з облегшенням його відпустила ,він заслуговує на людину яка взаємно буде так само сильно його кохати.
🦖❤️
