Я підвівся і ніжно поцілував Еріку в губи, коли дихання трішки нормалізувалося.
-Я жалію, що не закадрила тебе раніше
Ми обоє розсміялися
-Насправді, ти мені почала подобатися з першого дня,як тебе привезли всю в крові, бруді, закуцаним рудим волоссям. Але ти така зайшла "значить так,ти мене береш в команду, платиш гроші, бережеш як зіницю ока,поняв,дон сранний"
-Та в смислі? Я не так казали там було в кінці "самозакоханий пінгвін"
Знову роздався сміх
-Так, а чому ігнорував мене тоді?
-Тоді коли ми були в мене і ти сказала ,що я хороший дон, лідер. Я зрозумів,що я до тебе відчуваю, щось більше ніж просто симпатію. Це було не як з іншими дівчатами. Я завжди дотримувався думки "в мафії немає дружби і кохання"-це слабкість яку завжди використають, проте тебе. Тому я і старався ігнорувати,але не зміг. Тому тепер якщо тобою будуть маніпулювати я навіть від сімейства відмовлюся.
-Та що ти брешеш?Я ж прекрасно знаю що ні
-Ну ладно, трохи злукавив.А коли я почав тобі подобатися?
-Напевео, теж з першої нашої зустрічі. Я ніколи не відчувала закоханості до чоловіка, правда. Максимум легенька симпатія. А до тебе це все було по іншому. Всередині змішувалися всі можливі емоції. Я спочатку переводила це все на звичайні дружні почуття. Але я не могла біля тебе поводитись як з другом. Тому пустила все на самовільну течію. І привело все до цього.Але....(я погладила його по голові, перебираючи волосся) напевно це закоханість
Мені було дивно бачити її ніжною, жіночною це читалося навіть в погляді. Я підвівся і зміг тверезо розгледіти спину. Вся спина в порізах, синяках,шрамах. Я ледь доторкаючись провів пальцями по кожній ранці. Мені стало жаль,образливо, появилася злість.Як хтось міг образити моє.Як хтось посмів доторкатися до моїх і тільки моїх плечей.
-Я...я просто хочу зараз відірвати йому руки
-Не роби вираз жалості
-Я більше нікому не дозволю тебе образити.
🦖❤️
