Ця незвичайна дівчина після впала на землю,витянувши руки і ноги.Я підбіг до неї
-Ти жива?
-Як ніколи (досить енергічно сказала вона, незважаючи на те ,що з ніг,рук,і обличчя лилася кров)
Я подав їй руку ,але вона відвела погляд чорних очей і сама піднялася
Всіх людей Ламборгіні,а це бойові люди ,кілька хіміків,які розробили наркотики посадили в фургони. Я ж їхала з цим хлопцем
-Як тебе звати?
-Девід-
Хм,хороше ім'я
-Чим?
-Так звали єдину людину,яку я любила
-Ти так просто вбила боса на якого так довго працювала
-Давно про це мріяла
Ми під'їхали до невеликого острівного містечка недалеко від Палермо, в'їзд в нього строго охоронявся.
На одному березі розташовувалися бетоні будівлі ,які нагадували підвали і іржаві вагончики в яких напевно живуть люди з мафії нижчої категорії(пси).
А на іншій стороні хмарочос, навколо звичайні багатоповерхові квартири та приватні дома.
-Тебе зараз як і всіх допитають
Мене відвели в одне із бетонних приміщень ,де зібрали всіх людей Ламборгіні. Всі косо зі злістю на мене дивилися,перешептуючись один з одним не найприємніші слова в мій адрес.Тому я стала подальше в куточку.
Я сидів в офісі, крутячись на кріслі,тому що не міг вже чекати на Девіда. Сьогодні ми маємо розгромити шайку Ламборгіні.Він насмілився безмозкий наркоша зазіхнути на Коза Ностру.Нарешті відкрилися двері і зайшов Девід
-Дон
-Докладуй
-Шайка Ламборгіні на допиті, їхній бос мертвий
-Супер! (я прокрутився на кріслі з радісною усмішкою і підскочив на ноги)
-В мене є ще дещо для тебе
-Надіюся щось приємне...?
-Як ти і просив ми слідкували за людьми,найближчими до нього. Ми обложили дівчину Еріку Дьяміцо
-Ага і...?
-Вона поставила мені умови
-Ти повівся на умови якоїсь дівчини?
-Вона сказала що видасть Ламборгіні і допоможе ,якщо я гарантую місце в сімейство(Я розсміявся)
-Ти ж знаєш,що жінок ми беремо вкрай рідко
-Так,але,Дареєн,подивися це. Це запись з регістратора на машині
-Девід,ти знущаєшься ?(я взяв флешку і неакуратно кинув на стіл)допитай її і все, треба буде вбий. Іди!
-Я тебе прошу, подивися
-Іди! І поклич кансельйори до мене по дорозі
Хоч і він мій єдиний друг,бос батальйону,але з його добротою деколи так важко справитися. Я все ж таки вирішив подивитися відео
«-Щоб напевно»
Чесно кажучи мене зацікавила руда дівчина ,яка дуже вміло поводила себе в рукопашному бою зі зброєю. Я ніколи не зустрічав таких дівчат.
-Дон
-О,Лука(це мій кансельйори,який залишився зі мною після смерті батька. Старший чоловік 51 рік, середнього росту з густим ,сивим волоссям і густими сивими бровами.З типовою італійською зовнішністю і старою сицилійською закалкою.Прекрасний радник і стратег)
-Ввімкни камери з допиту людей Ламборгіні
В той момент допитували цю саму рижу. Вона відповідала коротко і ясно, нічого не приховувавши. Я зв'язався з Девідом і попросив привести її до мене. Я рідко так роблю і людей в сімейство теж простих не посвящаю. Але вона мене зацікавили. Буду чесним не лише своїми здібностями,але й зовнішністю та закалкою.
🦖❤️
