Моріс побіг на охорону вежу.Я погнався за ним.
-Ну що ж,Моріс,ось ми і сам на сам
Він нахально усміхнувся
-Мушу зізнатися ти переплюнув свого батька . Сицилія у твоїх ніг.
Я побіг на нього, вдаривши в обличчя. Але той відштовхнув мене ногою і я впав на коліна. Він підійшов і ще завдав удар ногою.
-Але твій старий міцнішим горішком був
Хлопець сплюнув, усміхнувся і піднявся на ноги. Моріс підійшов приготувавшись завдати удар,але хлопець перехопив руку і почав бити чоловіка по обличчю,животу.
Я положив його на землю і навис зверху ,завдав кілька ножових ударів в ноги.
-А ти хороший актор
-Той хто самовпевнений в своїх силах, швидше падає
Моріс старався скинути мене, кілька разів йому це вдалося.Він поранив мене в руку від чого в мене зірвало дах і я почав безпощадно бити куди бачив. В кінці той впав безсильно.
Ми боролися на вузькій металевій доріжці на висоті шістнадцяти метрів. Я перекотив його на край, трамаючи за кофту.В його очах я побачив довгоочікуваний страх.
-Дареєн я тебе благаю...не роби цього.
-Чому?
-Ми працюємо на політику. Є ще два сімейства Римських в їх владі. Вони будуть все робити,щоб тебе знайти і вбити, кожну твою людину. Вони не залишать тебе.
-Не переживай я з ними теж розберуся. Сицилія ніколи не буде під Римом. Ніколи, Моріс!
Я перекотив його ближче до краю
-Ні! Дареєн не вбивай мене. Я готовий на все. Що ти хочеш?
-Нічого,Моріс... нічого
Я підвівся і ногою штовхнув його вниз. Я бачив очі розпачу, жалості.В цей момент він втратив все:владу,гроші авторитет. Його кишки розлізлися по бетону,як і мого батька 10 років тому.
Чесно стало навіть трохи образливо. Коли ти завжди живеш бажанням помститися цій людині і врешті це робиш,ти ніби разом з ним відірвав частину себе.
Я спустився в низ. До мене підбіг Лука
-Що там?
-Все під контролем ,дон. Наші перемагають. Більшості його людей вбиті, інших візьмем в полон
-Їдемо до аеропорту!
-Там може бути засідка,дон. Я відправлю людей
-Лука!Там двоє найцінніших мені людей. Ми їдемо!
🦖❤️
