Дує вітер, реве.
Грають струни.
Філігранне слово дешеве
там, на ятках, продають брехуни.
Грають слова-струни,
стирають будь-які грані.
Людей океан водоспадом
низпадає у прірву разом.
І тоді, як емпірично пізнáють,
зрозуміють, що ті можуть, що - ні.
А поки гинуть, в морок впадають,
страждаючи всмак, дрижать.
Потім вийшовши з мли, сліпнуть,
пробувши у ній сто літ.
А вітер все виє, обвіває
з кісток людських моноліт.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poetry(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
