Відчуття не покидає ніяк,
Що ти нікудишній моряк.
Здається весь час неспроста,
Що хтось на тобі зекономив.
Берег скелястий океан заточив,
Щоб тобою об нього жбурляти,
І чай з чебрецю не гіркіший,
Ніж ти сам собі заварив.
Ча́йок пронизливий крик
Заглушить лиш болісний виск,
Який сам собі ти спричиниш,
Коли правду перед носом знайдеш.
В кожному слові шукаючи зміст,
Не побояться одного лишити,
Бо не глядач ти, а насправді соліст,
Поглиненим ризикуєш бути.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poetry(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
