тремтіли трави, мовби холодно їм.
сколихалися ніжно, вдарив грім,
по небу так довго котився.
жебоніла вода, немов час,
водоспадом навалився на нас.
скло зашипіло від крапель,
їх вітер штовхав у вікно.
і небесна вода солоніша
за сльози, що ти пролива.
в очах твоїх аж багряно,
а посмішка навіть тугіша,
ти долонею її закрива.
шепотів, шелестів тихий вітер,
за горизонтом вдалині співав.
їхав там поїзд, нема зливи тепер,
хащі, мов море, коливав.
глиця тлумить відголос кроків,
що робимо ми вже сто років?
сік всіх плодів засліпляє,
коли м'якоть рука розриває.
очі печуть, та ми в ейфорії,
потоки течуть солодкі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poetry(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
