Хоровод сніжинок літає,
П'єсу обігрує якусь.
Вітер деригує ними,
Скеровуючи туди-сюди.
Повз проходять люди,
Споглядають мимоволі їх,
Та сніжинки й вітер, далебі,
Самі для себе грають.
Проходять мимо і зітхають,
Пару теплу випускають,
А туди все потрапляють
Сі танцівниці бравого театру.
Тануть в тому білому тумані,
Перетворюються в краплі,
Падають, підкорені, притягнені
Силою тяжіння
На
Дно
.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poetry(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
