біль жахлива та прекрасна.
тремтять нервово схудлі пальці,
торкаються панічно серця в танці,
а там того сиропу рясно.
пальці же ж липкі, солодкі,
про це не бути жодному з рядків,
рядків жахливих і прекрасних,
дивних, гарних, та бридких...
у забутті шукаю повне забуття,
як милий спокій у вод Тихого,
та лиш вояж туди без вороття
тим більш для якоря іржавого, важкого.
ланцюгом прикутий, він ніяк не рветься,
блукати серед бурь, туманів, марити, що повернеться...
загорить, здавалося, маяк от-от,
та не видно навіть горизонт.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poetry(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
