Чаклунка 8-розділ

2.8K 127 9
                                    

-Вона прокинулась...-промовив знайомий голос.
Я відкрила очі і помітила,що находжусь у медпункті.Навкруги білі стіни,білі вікна й медсестри.
Повернувшись у лівий бік почувся голос Маї:
-Салі,Салі...сказала вона тримаючи мою руку.
Я стримувала себе і нічого не відповідала.
Біля вікна стояв Томас.Він дивився мені в очі і тихо щось промовляв.
Я не встрималась і підбігла до нього.
Він ніжно обійняв мене, поцілував й промовив:
-Я ніколи не відпущу тебе -щоразу промовляв він.
Тоді я подивилась на Маю і прошепотіла:
-Вибач...
Після того вона засмучена вибігла з кімнати.
Я міцно притулилася до Томаса ,ховаючи краплі сліз.
Знову новий день розпочався у медпункті .Я пролежала там цілу неділю і , як скоріше прагнула вийти.
Я сиділа у ліжкуі дивилась у вікно думаючи , як пояснити усе подрузі.В цей момент двері відчинились і зайшов мій одноліток Бен.Я не дуже полюбляла його.
Він любив недокучати й лісти у чужі справи.
Відчінивши двері він привітався  і розпочав розмову:
-Саллі , а ми сусіди!-з посмішкою промовив він.
-Це чудово ,тепер зможимо порозумітись - відповіла я.
Ми ще кілька хвилин розмовляли і тоді він промовив.
-Я не хочу вихвалятись ,але це я тобі допоміг.А інші йшли мимо і навіть нічого не запитували.
Я перевила погляд на вікно і згадала про лист.Тоді я запитала про лист ,а Бен промовив , що крім мене на підлозі нічого не лижало.

ЧаклункаWhere stories live. Discover now