Чаклунка 29-розділ

1.5K 82 8
                                    

Зайшовши у будинок я побачила розлюченого Томаса:
- Саллі де ти була ?- крикнув він.
- Я заблукала .- відповіла я притулившись до нього.
Хлопець відпихнув мене своїм поглядом і я впала на підлогу.
- Що з тобою ? - промовила я заплаканим голосом.
Томас присівши підняв руку і вдарив мене по щоці. Тому з моїх вуст пішла кров і я рішуче перевила погляд у інший бік.
- Вибач. - прошепотів хлопець і вибіг з будинку...
Наступного дня я прагнула поговорити з ним ,але зайшовши у кімнату навпроти я його там не зістала.
Коли Люк з Маєю ще не прокинулись я вирішила піти погуляти у саду.
Гулявши я побачила теж саме мов клубочок вовченя:
- Привіт Гуфі ! А що ти тут робиш ?-запитувала я.
- Я шукаю маму. Ми з нею вирішили піти прогулятись , як раптом на нас напав хлопець з ружйом . Я вспів сховатись і він помчав за мамою . - проричало воно.
Мені було шкода вовченя. Тому я притулила , гладила і тішила його. Через деякий час я вирішила дечім поцікавитись:
- Гуфі а як ти знайшов мій будинок ,якщо я навіть не показувала тобі дороги?
- Цей ліс і його мешканці мають невеличкі сили . Ось я вмію

ЧаклункаWhere stories live. Discover now