Чаклунка

31-розділ

- Що з Томасом ? - розгублено промовила я .
На її очах появились сльози і тому мені стало шкода Міс Джулі . Обійнявши мене вона сказала :
- Мій брат з жінкою були чудовими батьками для хлопчика. Ще з дитинства вчили його бути сміливим, вірним і мужнім . Та коли Томасу стало 6, його мати померла , а батько не хиливши голови почав вчити сина чаклувати. Через кілька років він дізнався , що його жінка мала ще одного чоловіка і дитину приблизно якій було стільки ж, як і моєму племінику. Брат не квапивши часу залишив Томаса мені ,а сам відправився на пошуки того чоловіка. Після того ми з хлопчиком більш його не бачили ,але вірили ,що він повернеться і зможе усе пояснити... Пройшовши стільки часу, Томас нещодавно зміг знайти того чоловіка. Та повернувшись після зустрічі з ним став зовсім іншим. А ти нічого дивного не помічала в ньому ?
- Таак , помічала. Він почав грубити мені і вести себе по іншому. - відповіла я не розповівши усього.
В кімнату забігла Мая. Вона всхватила мене за руку і перелякано запитала :
- Де Томас ?
Я нічого не відповідала ,лише здивовано дивилась їй у очі :
- Саллі ти йому потрібна ! - крикнула подруга.
Після ціх слів ми вибігли з будинку і взявши ключь від машини поїхали шукати хлопця. Мая розповіла , що бачила майбутнє ,де він пригнув з даху.
Вона запам'ятала місце де все відбувалось ,тому ми швидко доїхали туди.
Піднявши голову я побачила його . Він стояв на даху і прагнув пригати . Через кілька хвилин ми також були там і я умовляла Томаса не робити цього :
- Стій , прошу ! - щоразу повторювала я .
Хлопець кілька разів обертався ,але нічого не міг сказати.
Тоді я підбігла до нього і ніжно обійнявши промовила :
- Якщо хочеш то пригай ,але тільки зі мною тому що яке мені життя без тебе .
Повернувшись він витер мої заплакані очі і тихо прошепотів мені на вухо :
- Я нікуди недінусь від тебе.
Через кілька хвилин ми сиділи у машині і я навіть не помітила ,як заснула.