Чаклунка

Чаклунка 26-розділ

Сьогодні я прокинулась дуже раненько. Сонце ще досі не вийшло і тільки почало віднітись блакитне небо...
Зробивши водні процедури я йшла у кімнату ,як раптом почула у вітальні розмову Бена і Меліси:
- Навіщо вона тобі ?- кричала дівчина.
- Саллі потрібна мені і я не хочу її відпускати.- промовив хлопець.
Меліса підійшла і ніжно поцілувала його в губи.
Я ввирішила перебити їх поцілунок.
- Не хочеш відпускати? - запитала я.
Хлопець відійшов від подруги і думаючи над моїми словами дивився мені в очі.
Розплакавшись вона вибігла з будинку ,а він навіть не подивився їй у слід.
Бен підходив блище й блище .Та коли між нами залишилась мала відстань ,він доторкнувся своїми губами до моїх маленьких губ ...
Я не хотіла його відпихати тому що поцілунок був справді дивовижним.
- Що я роблю ? - запитував хлопець у себе.
- Справді ,що ми робимо ,я повина була вдарити тебе ,а не цілуватись з тобою .- насміхаючись промовила я.
Бен почав сміятись і я відпихнула його ліктьом у бік. Накинувшись на мене ,він почав мене щикотати,а я лежачи на дивані била його подушкою.
Через кілька хвилин у будинок забігли Люк , Мая і Томас ...
Розлючений Томас своїм поглядом підняв Бена і вдарив об стіну. А Люк своїми думками зробив так ,що б хлопцю розболілась голова і він знепритомнів.
Мая взяла мене за руку і вивела на двір. Ми кілька хвилин стояли мовчки ,при тому обіймаючи один одного.
З будинку вийшов Люк і ніжно обійняв мене :
- Як я сумував за тобою! - промовляв брат.
Я нічого не відповідала ,лише очікувала на Томаса...
Коли він вийшов ми сіли в машину і цілу дорогу їхали мовчки.