Чаклунка 11-розділ

2.2K 116 4
                                    

Почувся шелест ...
Обернувшись ми побачили ,якогось хлопчину. На вигляд він був старший за нас ,з блакитними очима й з темнин волоссям.
Він з посмішкою дивився на мене і промовив:
-Привіт сестро!
Я нічого не відповідала. Хлопчина був чимось схожий на мене і тоді я зрозуміла ,що це людина яку я довго чекала.По моїй щоці стікали краплі сліз ...Томас пильно дивився на мене ,чекаючи відповіді. Через кілька хвилин я промовила:
-Привіт...брате .
Хлопчина ніжно обійняв мене і відповів:
-Саллі пробач мені! Я шкодую ,що ми з батьками не могли бути з тобою... А зарез дай відповідь на моє питаня ! З тобою щось дивне відбувалось ?
- Братику ,нічого дивного у своєму житті я не бачила!... А чому ти запитуєш ?
Він хотів відповісти ,як в цей момент підійшов Томас :
- Привіт я Томас ,друг Саллі.
-А я Люк! відповів брат...
Почувши його ім'я я пригадала розповіді бабусі.
Вона розповідала про малого бешкетника Люка ,хоча я думала ,що це лише казочки...

ЧаклункаWhere stories live. Discover now