Задивившись у його очі, Мейлі, раптом, усвідомив, що вже кілька хвилин лежить на хлопцеві, - як на м'якому матраці. Підірвавшись, він відсів від нього по далі, наприкінець свого ліжка і став плескати себе долоньками по щоках.
"Вгамуйся! Досить про таке думати!" - подумки примовляв він.
З усмішкою дивлячись на дивного малого, Рей теж піднявся, сівши на інший кінець ліжка.
- Добре... Я намалюю вас... - опустивши долоні, заговорив Мейлі. - Але ви повинні сидіти рівно, не ворушитися і не змінювати вираз свого обличчя.
- Без проблем. - сівши зручніше, погодився хлопець.
Дивлячись на нього, Мейлі глибоко видихнув. Набравшись рішучості, він піднявся за олівцем, потім, дістав із сумки товсту чорну папку з жорсткою обкладинкою, схожу на великий альбом для фотографій. У ній він зберігав безліч листків та малюнків. Рей зацікавлено чекав, поки той шукав чисті аркуші на сторінках.
- Це все... Твої малюнки? - він присунувся ближче, намагаючись роздивитись єдине майно, яке було у цього хлопчика з вулиці.
- Не тільки мої, - глянувши на нього, відповів Мейлі. - Але й мамині.
- Твоя мама малювала?
- Ну... мій тато був художником, а мама... Вона лише мріяла стати художницею, але її батьки... - він тихо зітхнув. - Мої бабуся з дідусем були проти. Вони хотіли, щоб їхня дочка стала відомою танцівницею, тому... Мама займалася бальними танцями, але таємно від батьків самостійно навчалася малюванню. Так, вона вміла малювати та... - Мейлі замислився, згадуючи минуле, потім тихо промовив:
- Вона навчила мене усьому.
- Мабуть, її талант передався тобі, - не відриваючи від нього очей, похвалив Рей. - Мені подобається, як ти малюєш.
Мейлі збентежили його слова. Ховаючи обличчя за своєю папкою, він, раптом, запитав:
- А чим... ваша мама займалася?
Посмішка іншого стерлася з лиця. Рей опустив очі і відповів не відразу.
Відклавши альбом з малюнками у бік, Мейлі винувато подивився на того, вже кілька разів пожалівши, що запитав.
- Мама... любила грати на фортепіано, - після довгого мовчання, врешті, відповів йому Рей. - Коли тато був у тривалому відрядженні, вона часто через біль розлуки грала нам до пізньої ночі. Ми з братом засипали в неї на колінах, для нас її гра була замість колискової. Поглянувши на юнака, що зосереджено слухав, він додав:
ВИ ЧИТАЄТЕ
꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂
RomanceВчора спав на вулиці, а сьогодні виступаю у знаменитому цирку? Ось це пощастило! Так я думав, коли вперше потрапив сюди. Здається, я закохався у племінника директора цирка... Його погляд змушує моє серце битися в шаленому танці. Цікаво це...взаємно...
