Частина 62: Вбий

38 7 0
                                    

    ▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Саманта, як і багато хто в їдальні остовпіли, здивовано витріщаючись на парубків за столом. Мейлі сором'язливо прикривав слід від засосу тонким, весняним шарфом, з надутим виглядом поглядаючи на байдужого до всього, Рея, що мирно погойдувався на стільці.

"Який сенс ховати слід, коли він публічно ганьбить нас?!! Хоч би пластир наклеїв... Безсоромник..."

- Рею... чому ти не замаскував слід?

- А навіщо? Тобі ж він так подобається.

- Так, проте... інші тепер дивляться на тебе...

- Мені байдуже.

Мейлі глибоко зітхнув і повернувши голову, помітив дівчину, що застигла на місці. Усміхнувшись їй, він помахав рукою, а потім, приспустив свій шарф із задоволеною усмішкою демонструючи їй засос.

"Шах і мат, Саманта".

Обличчя Саманти в мить перекосилось. Вона відклала свій ще не тронутий обід на перший, що попався, столик, і поспіхом вийшла з їдальні.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

- Та як він сміє насміхатися з мене!? Ох, він дуже про це пошкодує... - кусаючи губу, шипіла під ніс Саманта, швидкими кроками прямуючи до батькового трейлера. Відчинивши дверцята, та з ходу випалила:

- Тату! Де ви!? - вона обвела порожній вагон розлюченим поглядом, але нікого не помітила. Несподівано, на довгому робочому столі задзвенів старомодний дерев'яний телефон. Саманта підійшла до нього і трохи повозилась, не наважуючись піднімати, але, все ж таки, підняла важку трубку і тільки хотіла вимовити: "Алло?" як хрипкий незнайомий чоловічий голос на тому боці випередив її і швидко заговорив:

- Пане Крайтон, ви говорили це терміново! Мені вже стало цікаво кого цього разу мені для вас вбити? Ні. Стійте. Можете не казати. Я вже й сам здогадався. Це ваш племінник, так?

Саманта приголомшено прикрила рота долонею.

Коли відповіді не прозвучало, чоловік, судячи з голосу, вже в літах, зітхнувши, продовжив:

- Вибачте мене бос, я розумію, що ви сердитесь за той випадок... я зі своїм напарником зробили все, як ви того просили! Навіть краще! Ідеально спланували нещасний випадок, але звідки мені було знати, що хлопчиків двоє!? Ви ж самі казали, що в них лише однин син! Не звинувачуйте мене в погано виконаній роботі! Запевняю вас, містере Крайтон, сер, цього разу все пройде як по маслу, ви не залишитеся невдо...

꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂Where stories live. Discover now