꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 27: Чорна смуга

- Рей! Що це ти робиш!? - місіс Міллер підбігла і вихопила зляканого хлопчика тому з рук. - Мейлі... Все добре? Як ти?

- Все в порядку... - він узяв жінку за руку, відчуваючи сильну слабкість у колінах.

- Годі вже ховатися від мене! - не вгамовувався Рей. - Якщо я сказав повертатися, значить, ти повернешся сьогодні ж!!

Від натовпу, що зібрався навколо них, доходили гучні перешіптування:

- Що відбувається?

- Не знаю… він ні з чого розлютився…

- Бідний хлопчик. Доводиться все це терпіти. Мені його шкода.

- Де юна пані? Може, покликати її?

- Ми, мабуть, сьогодні пропустимо тренування, - погладжуючи по плечу молодшого, усвідомила Кейсі. - Мейлі, ходімо до мене.

- Що?.. хто вам давав дозвіл йти!? - Рей розсердився ще більше і попрямував слідом за ними.

- Ти не в дусі для тренувань, Рей, - звернулася до того через плече жінка. - Коли заспокоїшся, тоді й поговоримо.

Під безліч поглядів, що дивились їм у слід, вони вийшли з шатра.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

- Що мені тепер робити?.. - лежачи на не великому дивані, пробурмотів Мейлі, притискаючи до лиця подушку. - Якщо... я не повернуся, він прийде сюди? Точно прийде. І тоді потурбує вас і Домініка.

- З чого ти взяв, що цей негідник нас по турбує!? - невдоволено скривився чоловік, сидячи за розкладним столиком. - Я його прожену та й усе!

- Любий, ну не починай хоч ти... - Кейсі подала тому на стіл тарілку з супом, хліб, і чашку зеленого чаю.

- А що ще залишається робити? - Домінік взяв за вушко чашку і, піднявши її в повітря, запитально подивився на жінку, після чого перевів погляд на хлопчика, що валявся на дивані:

- Я ось і досі дивуюся, яким-таким чарівним чином тобі в голову вдарило закохатися в цього грубіяна!? Ти мені не поясниш, м-м? Мейлі?

- Ви ж самі говорили про пташку в клітці... і долю... - сухо відповів той.

- Так! Але я не казав тобі раніше вказаного часу зізнаватись у своїх почуттях! - розмахуючи руками в різні боки, вичитував того чоловік. - Усьому має бути свій час! Тим більше, якби я знав про кого тобі гадаю, то й зовсім нічого не радив би. І зараз я твердо можу сказати: негайно забудь про нього. Навіщо він тобі здався!?