꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 73: Ох вже ці татусі та мами

Ізабель, без роздумів, випалила:

- Звісно ж ти!

- Ха... - Рей з усмішкою покачав головою, про щось роздумуючи.

Ізабель з Каєм спантеличено перезирнулися і одночасно повернули голови до Мейлі, що підходив з тарілкою супу.

- Татку! - Ізабель приголомшено по дивилася на нього. - Невже ти першим поцілував Рея?!!

Мейлі сторопів від такої заяви і мало не опустив з рук суп. Зло глянувши на чоловіка, що безтурботно посміхався йому, він вигукнув:

- Навіщо ти їм розповів!?

- А що тут такого?

Мейлі, опустивши на стіл тарілку, обурився:

- Ну давай! Розповідай їм про все, що тільки заманеться!

- О, Ізабель, ти знаєш, як ми називаємо один одного? - запитав її батько.

- Звичайно, сонцем та щастям.

Помітивши, як від цих слів її личко засяяло радістю, Кай і сам посміхнувся.

- Так і є. Але іноді я називаю його кошеням.

- Чому так?

Рей з хитрим блиском в очах посміхнувся.

- Коли ми з ним займає-... - він стиснув губи дугою, відчувши, як йому натиснули ногою на носок.

- Тому що я милий, як кіт. - відповів замість нього Мейлі і криво посміхнувся чоловікові, непомітно прибравши ногу з його. - Ходімо, допоможеш мені принести інші тарілки.

Рей, підвівшись зі столу, попрямував за ним, обіймаючи того дорогою за плечі.

- У тебе чудова сім'я, - спостерігаючи за дядечками, сказав Кай. - Я навіть заздрю ​​тобі... З народження, першим моїм словом було "мама" і так досі. Я завжди таємно заздрив тим, хто має тата.

Ізабель посміхнулася, розкручуючи в руці ложку.

- До п'яти років я зверталася до них обох - тато. Через це вони часто не розуміли до кого саме я звертаюся. Пізніше, я почала ласкаво кликати Мейлі: татусем чи татком, а Рея кликати по імені, чи батьком. - вона відклала ложку і підняла на нього очі, промовивши:

- Я завжди знала хто моя мама, але не росла з нею і відвідувати її могла тільки коли мені дозволять обоє моїх батьків. Чесно зізнатися... Я навіть і не вважаю Саманту мамою, скоріше тітонькою. Ми з тобою різні і з різних сімей, але з такою ж проблемою: нас зневажають у школі. Ніколи не розуміла, кому яка справа чи є в когось батько чи мати, сирота він, чи з одностатевої сім'ї. Ці чортові люди... Владні думати, як їм завгодно. Бісить.