꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 26: Серце болить, но все в порядку

Мейлі відчув як у грудях обірвалася якась ниточка, відкривши на серці свіжу рану.

"Він...відмовив мені?.."

Його охопив розпач від нерозділених почуттів, потім - якесь гірке розуміння того, що його надії були надто безглузді й наївні.

- Тільки не розпускай зараз соплі, чуєш? - скривив обличчя хлопець. - Ми з тобою, як і раніше, залишаємося партнерами. Ось тільки, кохання я до тебе не відчуваю. Ти мені не цікавий у цьому плані. Давай просто зробимо вигляд, що цієї розмови між нами ніколи не було, добре?

Мейлі завмер на ньому розгубленим поглядом.

Світло в зелених очах потьмяніло. Опустивши голову, він глянув на свої руки, подавленим голосом спитавши:

- Це все... через те, що я не дівчина?

Рей недбало кинув:

- Думай як хочеш.

Мейлі прикусив губу, відчуваючи, як сльози знову норовлять потекти з очей:

- Зрозуміло... Я, я все розумію. Вибачте це моя помилка.

Парубок байдуже кивнув йому, підвівся з місця і подався до себе:

- Час пізній. Лягаєш уже. Якщо стане погано скажи мені. Я дам пігулку від тош...

Мейлі голосно схлипнув, розтираючи по обличчю сльози. Почувши ридання Рей обернувся і з роздратуванням подивився на того. Здавалося, він дивиться на дурне дівчисько перед собою.
Зразу по тому, Мейлі оволодів гнів і образа від того, наскільки інший байдуже і бездушно прийняв його повне любові зізнання. Він підірвався з ліжка, взув перше, що попалося на ноги, і з хрипотою в горлі крикнув:

- Прекрасно! От і живіть з Ванесою довго та щасливо, якщо вона вам більше подобається!

Перш ніж інший встиг йому щось відповісти, Мейлі негайно рванув до виходу. Він відчинив дверний замок та розпахнув двері, вибігаючи у непроглядну нічну темряву. Разом із вітром до його вух долинав сердитий голос:

- Стій! Куди ти!? Повернися негайно!

"Дурень! Який же я дурень! Я все зіпсував! Навіщо було зізнаватися йому в почуттях!? Я ж знав, що він до мене нічого не відчуває! Тепер я почуваю себе жалюгідним..."

Через за навісу мокрих сліз Мейлі не розбирав куди біжить, але йому більше за все не хотілося зараз зупинятися і озиратися назад. Коли він пробігав повз їдальню, то спіткнувся за щось і впав на живіт.