꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 61: Постидні витівки

Подивившись на нього, Рей сказав:

- Сімнадцять років тому... батько заарештував його за нелегальне перевезення наркотиків. Дядькові призначалося пятнадцять років ув'язнення, але, схоже, було задіяно його команду друзів-юристів, що пом'якшили вирок і швидко звільнили його. Через п'ять років дядько вийшов. Але образа в нього залишилася. Після смерті мого тата йому більше не було на кому зривати злість і... таким чином він вирішив по мучити його на тому світі.

Слухаючи його, Мейлі все більше не влягало в голові.

- Я думав... він усиновив тебе щоб ти не потребував батьківської підтримки... чому ти упевнений, що він це зробив зі зла та образи?

Рей посміхнувся йому.

- Я, здається, вже казав тобі не судити людей по вигляді, інакше вони сильно розчарують тебе, чи не так?

- Але ж-...

- У скількох таких ти вже розчарувався, Мейлі?

Він не відповів йому, але Рею і не потрібна була його відповідь. Хлопець потягнув Мейлі за собою і сів разом із ним на ліжко.

- Забудь про це. Я й не хотів розповідати тобі, бо й сам цього не сприймаю, але вирішив розповісти лише щоб ти знав правду.

- Рей... Чому ти не розповів мені про все раніше?

- Це лише мої проблеми.

Мейлі посміхнувся та узявши його за руку, запитав:

- Знаєш, коли людина закохується у когось її проблеми стають і її.

Інший з прикрістю опустив голову.

- Пробач.

Мейлі обійняв його, але, несподівано для нього, Рей не поспішав обійматися у відповідь, лише мовчки кусав губи. Відсторонившись, Мейлі запитав:

- Ти хочеш ще щось розповісти?

- Ні, просто...

- Та кажи вже.

Не відразу, але той зізнався:

- У мене з'явилася парочка синців на тілі, тому я...

- Ти знову з кимсь поліз битися!? Покажи рани! - Мейлі схопився за його гольф, але Рей ривком натягнув його назад, прикриваючи забинтований живіт.

- Вони вже майже зійшли! Я ходив до Фредеріка, він сказав, що синці незначні. Не треба так хвилюватись.