Гра

II. Глава 28

Мін Сойон опинилася посеред руїн. І, як на зло, хтось, готовий побити її, знайшовся вкрай швидко.

Фрея

Роль: Радник імператора

Було зовсім не дивним її призначення радником. Психологиня, спокійна душа і...

Вона скривилася.

Її спеціалізацією була розмова....

Тією самою спеціалізацією, як для Лілії фехтування.

А це означало, що під час прямої конфронтації з кимось сильним, Сойон переваг не мала.

Та зараз, дивлячись у вічі незнайомій людині старшого віку, Сойон, якою б схвильованою від власної ролі вона не була, не мала права втрачати здоровий глузд.

Її суперник виглядав сильним.

Фізично.

Але дівчина сумнівалась у силі його магії, а тому посміхнулась.

-Я викликаю тебе на дуель, мала! Давай, програй старшому.

Вуста Сойон викривились ще більше.

-Гидота.

Чоловік сплюнув на землю і з розмаху вдарив по ній.

Земля здригнулася. Тонка тріщина змією завилася аж до ніг Сойон, коли та хитнулась не в змозі втримати рівновагу. Нападник підбіг до неї і знову замахнувся для удару кулаком. Цього разу жертвою мала стати беззахисна Мін Сойон.

Але та лише всміхнулася і закрила обличчя руками, навіть не намагаючись ухилитися.

Її фізичний стан не дозволив би довгої битви, і вона це прекрасно розуміла.

Вона була дуже слабкою. Можливо, заслабкою для 'Гри'.

Після удару нападник не встиг відвести руку назад, як Сойон її схопила. Довго втримати усе одно не змогла б.

Усмішка її стала тільки ширшою.

Та чи треба їй було його тримати?

Її пальці ковзнули по його руці від ліктя і до зап'ястка. Тертя спричинило іскру, а тому вогні полум'я осяяли обличчя дівчини, коли чоловік в муках відсахнувся.

Його страшний крик болю пронизав повітря, а Сойон могла з цього лише сміятися.

Рука, що поранила її, тепер страждала від вогню.