I. Глава 13

362 45 3
                                    

Лабіринт

Учасники: 40

Команди: 20

Умова виграшу: Вийти з Лабіринту

Правила:

1. Смерть у грі - це смерть в реальності

2. Втрата члена команди - втрата власного життя

Вітаю у першій грі

"О, то від члена команди навіть здихатися неможливо? Дожилась..."

Лілія згадувала, що була дуже зла? Так от, злість нікуди не ділась.

Стіни навколо дівчат знову почали рухатися, відкриваючи шлях. Попереду був довгий темний коридор. Лілія ввімкнула ліхтарик і повільно рушила вперед.

Дівчина подумала, що, зважаючи на імовірну небезпеку, було б добре розмовляти не вголос, а подумки. Звісно, було б краще зовсім не розмовляти, але дівчина старалася не тішити себе марними надіями. Тому Лілія спробувала зв'язатися з новою знайомою.

Дана функція не доступна у першій грі

Лілія стиснула кулаки.

"Я тримаю себе в руках. Я намагаюсь тримати себе в руках, але ці руки хочуть що-небудь вдарити."

Лілія повернулась до дівчини, яка йшла позаду, і заговорила:

-То яке твоє справжнє ім'я? Як мені до тебе звертатись?

-Ім'я? - Здивовано підняла брови вона. - Мій нік?

-Ні, я маю на увазі справжнє ім'я. Реальне.

-О. Я - Сара.

-Привіт, Сара. Я - Лілія.

-Приємно познайомитись. - Вона знову посміхнулась.

Лілію напрягала ця посмішка. Дівчина не могла зрозуміти чому, але їй стало не по собі.

Так вони і дійшли до першої розвилки.

"Йти навмання було б неправильно, але я абсолютно точно не знаю який напрям правильний."

-Наліво. - Сказала шотенка і зайшла в прохід.

Лілія шоковано кліпнула очима.

-Ей, зачекай!

"Я не можу її кинути! Якщо її вб'ють, мені теж настане кінець."

ГраWhere stories live. Discover now