Торкнутися пензлем до серця

Маєток і фотограф

Звичайно, в університеті не обійшлося без розпитувань. Питання "ти знайомий із Субіном-оппою?" або "чому Субін-оппа покликав саме тебе, він тебе знає?"  чулися на кожному кроці. Йонджун, що вже встиг томиттся від усього цього, відмахнувся від нав'язливих однокурсниць історією про те, що він просто одного разу підробляв у його гримерці і Субін, дізнавшись про його талант, замовив йому свій портрет. І частково це правда, адже після тієї його появи в університеті Йонджун закінчив портрет і нарешті віддав Субіну. Проте говорити про те, що їх пов'язують не лише ділові стосунки, він, звісно, не збирався. Та насправді Йонджун і сам ще не до кінця розумів що між ними відбувається.

Ці візити молодшого для позування для Джуна стали справжніми тортурами. Того дня, коли Йонджун віддав йому картину, Субін відвів у свою улюблену кав'ярню, де Джун нову відчув себе як на полі бою. Су несвідомо зваблював Йонджуна, який мимоволі північ від його погляду, губився і часто кліпав, мов невинний школяр. Мило посміхався, говорив різні компліменти і ніби спеціально облизував губи, помічаючи, як йому було від цього ніяково.

- Джун-а... Ти такий сексі, коли кусаєш губи... - хитрий погляд і почервонілі щічки старшого, коли Субін низько-низько нахилився до його вуха.

- Перестань... - ніяково протягнув Йонджун і сховався за великою чашкою з какао, не даючи Біну можливості бачити його.

- Що? Чому ти від мене ховаєшся? Я лише сказав правду. - недбало відповів Субін, але насправді посміхався. Хитрий до чортиків.

- Якщо не припиниш, я перестану з тобою спілкуватися. - буркнув Йон, а Су одразу ж підсів ближче до нього.

- Окей. Тоді будемо цілуватися. - Субін спробував різко притягнути Йонджуна до себе за талію. Добре, хоч вони сиділи в окремому кабінеті кафе.

Але Джун встиг витягнути руки і, упершись у його груди, не дозволяв молодшому наближатися до свого обличчя. Обидва засміялися.

- Відчепись! Сядь назад! - знову ніяково посміхаючись, вигукнув Йонджун.

- Один поцілуночок. - Субін витягнув губки, а Джун легенько шльопнув його по цим губам.

- Ну, Субін! - Йон був уже червоний, як помідор. - Припини прошу.

- Не розбивай мені серце! Усього один поцілунок! - канючив Бін. - Будь лаааасочка...