Торкнутися пензлем до серця

Ти поїв, вогнику?

Дощ лив, як із відра. Хмари заховали за собою сонце, покривши все небо, а настрій оточуючих лише нагнітав обстановку. Попрощавшись зі старшим, який поскакав на побачення зі своєю любою моделлю, та Хюнін Каєм, який залишився на додаткові заняття, Техьон вийшов з університету та миттєво потрапив під дощ. Він сподівався, що встигне добігти до зупинки і не промокнути. Але сталося не як гадалося. Треба ж обов'язково шльопнутися дупою прямо в калюжу, послизнувшись на мокрій плитці.

- Та щоб тебе! - вилаявся Кан, марно ховаючи себе від дощу руками. - Що за день сьогодні?

Несподівано дощ різко перестав заливати Те, наче він під холодним душем, і хлопець здивовано підняв голову. Над ним стояв Бомгю з великою парасолькою, закриваючи його від зливи. Цього хлопця Техьон не міг забути кілька днів. Красивий, високий, привабливий. Техьон не знав нічого про нього, але своєю чарівною усмішкою Гю легко справляв хороше враження. Кан бачив його лише один раз, тоді, коли він прийшов поговорити з Йонджун-хьоном стосовно Субіна.

Але з того часу він зайняв усі думки Те. Насправді Техьон, хоч і жартує часто і здається душею компанії, він досить сором'язливий, особливо якщо це стосується його особистого життя та почуттів. Через це він просто не міг запитати у Джуна прямо про симпатичного брата його хлопця і тому він просто загуглив все про сім'ю Субіна. Субін же популярний, а отже вся інформація, як на долоні.

Він знайшов його обліковий запис, соцмережі, дізнався про його захоплення фотографією, завантажив собі кілька фото Бомгю, щоб таємно милуватися ночами. Але доля раптом вирішила знову звести їх разом, чому Те однозначно був радий, але... Чому він мав зустрітися з ним у такому жахливому вигляді? Доля над ним, ніби знущалася над ним, беззвучно посміюючись. Гю тепло посміхнувся і простягнув йому руку, щоб допомогти підвестися на ноги.

- Дякую... - тихо відповів Техьон, відчуваючи легке поколювання там, де його шкіра стосувалася Чхве, а його щоки сором'язливо почервоніли.

- З тобою все гаразд? Ти не забився? - стурбовано спитав той, а серце Кана забилося частіше.

- Та все нормально. - ніяково пробурмотів він у відповідь.

- Ти ж... Техьон? Правильно? - примружився Бомгю, розглядаючи його розгублене обличчя.

- Так... - кинув той, дивуючись тому, що Бомгю запам'ятав його. Це було безмежно приємно. - А ти Бомгю?