Торкнутися пензлем до серця

Подарую тобі ключ від серця

Зранку Йонджун викликався приготувати сніданок, відчуваючи себе ніяково за те, що потіснив родину Субіна. Останній подивився на нього, як на божевільного, і сказав, що він був тільки радий, що той залишився, хитро погравши бровами. Та Джуна було не переконати. Тож поки Йонджун стояв біля плити, Бомгю свердлив поглядом свого брата, який, як ні в чому не бувало, залипав у свій телефон, на якому був відкритий чат з його менеджером. Батьки вже давно поїхали, зіславшись на роботу, а сам Бомгю лишився на сніданок. Але щось у цих двох було не так і Гю ніяк не міг зрозуміти, що саме. Джун поставив перед хлопцями тарілки з млинцями та чай. Субін тим часом продовжував переписуватися з менеджером, домовляючись про наступну зустріч, як раптом помітив пильний погляд брата.

- Що? - спитав він, піднявши на нього очі. - Чого вирячився?

- Ви двоє... Між вами щось трапилося? - поцікавився Бомгю, а Джун, від несподівано поставленого питання, кашлянув, мало не вдавившись чаєм.

- Нічого не сталося. - скривився Бін і тицьнув пальцем Гю в лоба. - Що за тупі питання з самого ранку? Тобі щось наснилося?

- Але між вами точно щось відбувається. - буркнув той, потираючи голову. - Я, між іншим, не сліпий.

- Ага. - фиркнув Субін. - Чуєш ти, "несліпий". Їж мовчки поки я тебе глухонімим не зробив.

Бомгю шикнув, мов кіт, і знову поглянув спочатку брата, а потім його хлопця. Особливу увагу він приділив шиї та плечам. І тут його осяяло. Він єхидно посміхнувся, подумки потираючи долоні, ніби злий геній з мультиків про супергероїв.

- А цього засосу в Джун-хьона вчора не було. І цих подряпин на твоїх плечах також. Ви що цієї ночі...?

Йоннджун нервово проковтнув слину, а вуха його залилися фарбою. Тим часом Субін насупився і дав Гю потиличник. Той потер потилицю, насупивши брови.

- Трясця... Хьон... - занив молодший. - Годі вже бити мене. Невже я зробив щось не так?

- Язик у тебе довгий, дуже багато балакаєш. Краще доїдай вже давай та йди збиратися, я відвезу тебе до університету.

Коли хлопці доїли і Бомгю поскакав на другий поверх за речами, востаннє зиркнувши на них. Він все прекрасно зрозумів і тихенько захихотів, проте вирішив не продовжувати цю тему. Йонджун тим часом склав весь посуд у раковину і почав її мити. Субін підійшов до нього ззаду і обійняв за талію, м'яко торкнувшись губами його потилиці. По тілу Йонджуна пішли мурашки і він на мить заплющив очі, відчуваючи, як повільно тане в його руках, мова шоколад на сонці.