Ми не цінуємо своє життя, ні однієї краплини. Живемо так сумно, ніяких розвах і вражень. А що далі? Все те саме..! Треба щось змінити, потрібно діяти . А як?
Я не хочу себе картати пізніше за те що я щось не зробила,за те що все життя провела в дома!
Я хочу побачити світ, хоча б свою країну . Ні, не те я хочу відчути чим живе наша країна, побачити не лише її гарні сторони..
Хочу руїни, скелі, степи, річки й озера, міста й села.. Хочу..
....
- Добре, дістала вже, їдемо куди хоч!
І куди? Чому? Її настирлива ідея ніби полонила її, але заручником чомусь відчувала себе я.
-Цей тиждень збираємо всі речі й їжу, тре ще гроші... А в вівторок виходимо..
- А яка наша перша ціль?
- Нема в нас цілі,ідемо куди очі дивляться , а там побачимо... Головне повернутися в кінці серпня , десь за тиждень до від'їзду до університетів.
YOU ARE READING
Смак крові на твоїх губах
ParanormálisМоє життя змінилось після одного крихітного рішення - гарно провести час. Але ж я не хотіла змінювати життя.
