"Привіт, мамочко. Я надіюся, що з тобою все добре. І ти вибачила мене. Мене, якщо ти читаєш цього листа, вже не має. Я не знаю чи ви нашли моє тіло чи ні, та це вже не важливо.
Я не знаю для чого я це пишу..
Думка, що потрібно написати тобі листа, майнула декілька хвилин тому. І ось уже є декілька дурних речень.
А все ж... Мам, я люблю тебе.. Я хочу , що б ти зрозуміла мене та мій вибір.
Моє життя не мало сенс, я жила тобою й псувала тобі життя, як би не я.. Мій вибір був занад-то легкий, лише дві людини зупиняли мене - ти, тобі ж буде боляче, та Рокся ,яку я підставляю своїм вчинком. Вона ні в чому не винна та й про мої наміри нічого не знала. На самогубство я наважилась сама.
Десь в глубині я не хочу, щоб цей лист дійшов до тебе. Та це потрібно.
Мамочко, живи, здійсни свою мрію , якщо в тебе вийде той і моб, допомагай сестричці..
І прошу тебе, не роби з мене святу. Я була погана людина. І моє місце не тут.
Мені важко це писати.
Я люблю тебе. Я тепер завжди буду з тобою.
Через декілька хвилин я буду біля тебе. Чекай мене. Люблю тебе.
Пам.ятай це. Я тебе люблю.."
Я декілька разів переписувала листа. Мої очі мокрі від сліз. Він обійняв мене й сказав, що все буде добре, не читаючи листа згорнув його, розгорнув і вернув сказавши поставити адресу і моє ім.я. Після цього згорнув і на секунду опустив у воду після чого залишив сохнути, бумага має мати вигляд ніби її дістали з пляшки, що плавала по річці.
"Здраствуйте, цього ранку я виловив у річці пласмасову пляшку з листом, вибачте, що я його прочитав. Я вирішив , що це для Вас важливе і відправляю на вказану адресу та ім.я."
Він спакував листа з запискою в конверт та написав адресу, щоя сказала.
Завта відправить її.
Він так і не зміг мені сказати, що ми в декількох кілометрах від мого дому. Я дізнавалася де ми в Грегора.
YOU ARE READING
Смак крові на твоїх губах
ParanormalМоє життя змінилось після одного крихітного рішення - гарно провести час. Але ж я не хотіла змінювати життя.