Частина 4*

597 29 1
                                    

Я прокинулась у ліжку Ларі,повністю гола. Ніч була чарівна. Вчора я толком і не роздивилась будинку Ларі. Я лежала на великому ліжку, біля мене була тумба та шафа-купе. Стіни різних кольорів,у спальні м'ятні стіни. Єдиний одяг,що я побачила біля себе-сорочка Ларі. Я накинула її на себе й пішла в кухню. Там у трусах, та халаті як у поварів стояв Ларі,він робив яєшню. Я підійшла й обняла його ззаду. Він тихенько сказав:
-Доброго ранку,сонце!
-Доброго!
Не знаю чи можна нас вважати парою після цього всього,ну думаю так. Я відійшла й сіла за білий як сніг стіл, кухня була вся у білих тонах.
-А де мій одяг?
-У спальні певно
-А плаття випралось?
-Так,я поставив його сушитись.
-Котра година?
-12:00
Ого, я так довго ніколи не сплю... Це було вперше.
Ларі подав сніданок.
-Смачного!
-Взаємно.
-як тобі вчорашня ніч?)
-Гм... Ну це було чарівно...
-А чому ти така сумна?
Насправді я й сама цього не розуміла...
-Та просто голова болить,маєш якісь таблетки?
-Так,звичайно! Ось,тримай.
Ларі простягнув мені таблетку "Анальгін" і дав стакан води.
-Дякую-сказала я і випила таблетку.-Відвезеш мене додому?
-Ну звісно, одяг напевно висох,я принесу плаття.
-Ага,я у спальні)
Я пішла одягати нижню білизну та чекала на плаття.
-Ось-В кімнату зайшов Ларі і дав мені плаття.
-Спасибі.
Я одягнула плаття і чекала на Ларі у вітальні.
-я уже іду-Сказав Ларі
Тим часом я взувала свої туфлі і брала сумочку.
Ми сіли в машину і я витягла телефон °5 пропущених від контакту ЛЮСІ°.
-Блін-прошепотіла я
-Що таке?
-Та нічого,просто я пропустила 5 дзвінків від Люсі
-Гм... Зрозуміло
Далі я всю дорогу дивилась на Ларі, а потім заграла мелодія мого дзвінка. Це була Люсі:
-Алло
-Привіт
-Чому ти трубку не береш?
-Я спала довго,до 12
-Ого, ну гаразд. Ти коли будеш?
-Я вже їду
-Ок,чекаю. Бувай!
-Бувай!
Ми вже під'їжжали, і зупинились біля магазину без вивіски,я завжди проходила повз нього. Та ніколи не бачила що у середині. Ларі просто без слів вийшов із машини.
-Ей!
Мовчання...
-Агов,Ларі. Ти куди?
-Ларі!!!
"Ну гаразд" подумала я , почекаю. Я сиділа в закритій машині приблизно 3 хвилини. Я взяла у руки телефон і увійшла в інстаграм, мама виставила нові фото з підписом:"Лето,солнце,жара,тусим до утра". Мене прорвало на сміх, так... Мама вміє веселитись)
Тут у машину сів Ларі. У його руках був шикарний букет з 18 роз.
-Я так розумію тепер ти моя дівчина?)
-Гм... Так!
-Це тобі!
-Велике дякую.
Я поцілувала Ларі в щічку. Тепер ми офіціально пара. До дому залишались декілька метрів, на подвір'я у халаті вийшла Люсі. Ларі зупинився біля воріт і відпровадив мене до порогу дому.
-Привіт, Люсі.-сказали ми з Ларі одночасно.
-Привіт)
Потім Ларі звернувся до мене:
-Побачимось) Бувай.
-Бувай-сказала я і ми поцілувались.
Я з Люсі увійшла в дім:
-Ну,розповідай. Як вечір? Як ніч?-з ухмилкою сказала Люсі.
-Ооо, це було дуже романтично, а потім нас заполонило кохання і в мене був перший раз)
-І як тобі?
-Класно)... З ним класно...
-У тебе був ще хтось???
-Ні,просто з ним добре завжди, і не тільки у ліжку.
-Ха,ну добре. Я йду кину тобі супу.
-Окей. А я переодягнусь.
-Угу.
Я поставила букет у найбільшу вазу з водою, і пішла наверх у кімнату переодягатись. Я одягла чорну футболку яка просвічує і білу міні-спідницю. Заплела 2 пучки і стерла мейк. Взула свої тапочки і пішла на кухню. Вже на сходах до мене доходив запах смачнючого супу.
-Мм... Як смачно пахне)
-Дякую,сама робила.
-Молодець!)
-Смачного!
-Дякую.
Я почала їсти.
-"Завтра повертаються батьки. Чи слід їм говорити про Ларі? Про вечірку? Ні,не буду".-думала я. Взяла у руки телефон і зайшла в інстаграм. Коли я поснідала- пішла давати їсти Мікі. Я пішла наверх сіла за робочий стіл і побачила,що сьогодні понеділок.
-Я ж спізнююсь на пари!!!
-Сьогодні вихідний-долунав голос з вітальні
-Фух,дякую.
-Ти зробиш конспект з Біології?
-Так,а на яку тему?
-Вільна тема.
-Сенк'ю вері мач-сказала я і втулила лице в монітор ноута.
Та насправді мені в голову нічого не лізло. Єдине що я придумала назва"Організм людини, його функції".
-"А що далі?"-пробурмотіла я.
Єдине про що я думала це ніч з Ларі. Я пішла на кухню по каву.
-"Може так натхнення прийде?"-подумала я.
Взявши чашку кави я як Мікі з просоння пішла на верх. Знову сіла за своє робоче місце і пила каву. І так,це дійсно спрацювало. Я написала 4 з половиною листа. Це був мій рекорд. Я зберегла конспект взяла 5 листів А4, вставила їх у принтер. Розпечатала,скріпила степлером. І поставила в папку з речами з біології.
-Я зробила це-крикнула на весь голос я
-Що зробила?
-Написала конспект
-Молодець!
Я пішла готувати канцелярію в універ, поставила ручки,зошити деякі книги і папки. Спустилась вниз з пустою чашкою і сіла на диван.
-Ей,Мікі!
До мене підбігла Мікі.
-Так,так... Уті моя хороша,уті моя сладєнька!-я гладила її по голові і казала яка вона хороша. Потім я відволіклась і подивилась у вікно. Повз будинку йшов чоловік у чорній масці. Стук в двері. Ми з Люсі переглянулись.
-Тоні,ти когось чекаєш?
-Ні,я думала це до тебе.
Я взяла біту, а Люсі ніж і ми підійшли до дверей, я їх відчинила і сказала:
-Хто б ти там не був-СТІЙ!
Та нікого не було, я оглянулась і....
•продовження слідує•

Маленька Принцеса/small princes Nơi câu chuyện tồn tại. Hãy khám phá bây giờ