Маленька Принцеса/small princes

Частина 5*

...І я побачила перед собою коробку. Вона була обгорнута в подарунковий папір з бантиком наверху.
-Люсі,тут подарунок...
-Який в біса подарунок?
-Дай мені резинові рукавиці, будь ласка.
-Угу
Доки Люсі шукала рукавиці я обдивлялась все довкола і фотографувала коробку.
-Ось,тримай-Люсі простягнула мені рукавиці червоного кольору.
-Спасибі,я візьму коробку в будинок,а ти тим часом звони хлопцям. Нехай прийдуть.
-Ок.
Я поставила коробку на підлогу у вітальні,ще раз сфотографувала і сіла на диван. Я відчувала як сильно б'ється моє серце і як швидко тече кров у венах. До мене підсіла Люсі:
-Вони в продуктовому біля нас,скоро будуть.
-Ага,добре.
Ми мовчки сиділи на дивані і розглядали коробку. Стук в двері,я взяла для безпеки біту і підійшла до дверей.
-Хто це?
-Це ми-прозвучав голос Ларі.
Я впустила їх у дім і цьомнула Ларі в щічку.
-У вітальні ЩОСЬ! Нам його приніс якийсь чоловік у чорному. І зник...
-Дай мені свої рукавиці і канцелярський ніж.
-Ось, Дуґ. Тримай.
Дуґлес одягнув рукавиці,взяв каніелярський ніж і почав розкаривати пакунок. Коли він дістався верху коробки,так званої "кришки" він сказав:
-Щоб там не було,ми з вами!
Ми всі почали панікувати. Дуґ помалу відкривав кришки. Я дуже відчутливо чула своє серце...
-"тук-тук,тук-тук".
Обійняла Люсі,а вона мене,в неї потекла сльоза з лівого ока. Дуґ відкрив коробку,затамував подих і крикнув:
-Аааа!!! Що це за хрінь?
Люсі почала сильно плакати. Я відпустила її і підійшла до коробки.  Я дуже боялась туди дивитись.Та я пересилила себе і подивилась. Там була футболка Дуґа повністю помазана кров'ю. Я відкинулась на диван.
-Я загубив її місяць тому і вже забув про неї, а вона тут. Це ж ви,це ви влаштували щоб розіграти мене? Так!?
-Ні,для чого воно нам?
Дуґ не послухавши мене вийшов в коридор,зняв рукавиці,взув кросівки і пішов додому(Ну це ми так подумали). Люсі не могла й слова вимовити, я обійняла Ларі і ми стояли так дивлячись на коробку. Потім Ларі відпустив мене і зняв свої сонцезахисні окуляри.
-Чорт побирай,можливо це якесь попередження. Чи щось типу того?
-Можливо. Але ж минулого місяця ,у квітні, Дуґ  увесь час сидів удома. У нього була депресія...
-Він навіть зі мною не говорив-Пробурмотіла через сльози Люсі.
-Але кому знадобилось красти у Дуґа-БОКСЕРА футболку?
-Може якомусь псіху? Або шаленому фанату...
У Дуґа було багато фанів адже саме у квітні він переміг чемпіонат світу по боксу.
-Можливо й так.
Люсі сіла на диван у вітальні. А ми з Ларі пішли на кухню щоб просто поговорити.
-Після всього хорошо, наступає все погане-промовив Ларі.
-З цим важко не погодитись...
-Хто на твою думку міг бути цим псіхом,що хоче нашкодити Дуґу?
-Хм... Можливо його колишня? Елеонора Брос?
-Можливо. Я знайду її в інстаграмі і спробую з нею порозмовляти.
-Можливо ти іди додому і шукай щось про його колишню, а я буду тут з Люсі.
-Угу.
-Бувай.
-Па,я буду скучати і дуже сильно переживати.
-Люблю...
-І я...
Ларі вийшов,а я сіла до Люсі, обійняла і сказала:
-Все добре, ми все владнаємо!
Я пішла на кухню та взяла води.
-Ось,візьми може полегшає. А я іду переодягнусь.
Я захотіла переодягнутись,бо у спідниці рослідувати не дуже зручно. Я піднялась на верх і одягла спортивний костюм.
Я лягла на ліжко як лінивий тюлень. Я валялась на ньому і зазирнула у вікно. Із сторони двору була прикріплена записка. Я відчинила вікно і дістала записку.
-Люсі!Люсі!
Я побігла по сходах вниз, я перечепилась через сходинку і впала прямо носом в низ. Я просто розбила ніс...
-Аай, Люсі неси вату і перекись.
Люсі глянула на мене і побігла на кухню по аптечку. Я сіла на диван і підняла голову вверх. Люсі дала мені вату і помазала ніс перекисю. Я показала їй записку і вона плчала читати.:
-^Я той-Кого ви не знаєте. Я помщуся вам за те,що ви зробили зі мною минулого місяця. І Дуґлес Мікілович(Так звали батька Дуґа(Мікіла))постраждає найбільше! ^.
Люсі розплакалась, а я почала набирати Дуґа, аби сказати йому про це. Та він не брав трубку. Мені написав Ларі:
-Привіт,Дуґ п'яний в стельку і каже,що всіх нас повбиває. Я думаю це ненормально. Він звичайно п'є,але не на стільки. Таким я бачу його вперше.
-Привіт, я дещо знайшла.
Я скинула фото записки Ларі.
-Воу. Здається він 1 квітня поїхав на цей турнір? Хіба ні?
-Гм... Я не пам'ятаю. Відведи Дуґа додому, нехай відіспиться і залишся з ним! Малолі що станеться. Будь обережний!
-Угу,я вже в машині. Я відвезу його до себе. Думаю так буде безпечніше.
-Добре. Бувай!
-Па:-*
До мене сіла Люсі.
-Я маю номер його колишньої.
-Диктуй!
-+380971567987
-Угу. Я зателефоную їй, і ми поговоримо.
-Я хотіла сказати,що вона дуже підла і стервозна! Вона працює продавщинею в магазині вечірок. Ніде не працювала до того.. І одного разу зламала руку Дуґу. Вона дуже небезпечна. І не запитуй про неї в Дуґа, для нього це слабка тема... Добре?
-Так,звичайно. Я прекрасно розумію. Я їй про Дуґа нічого не скажу, і йому теж! І ти не спали.
-Окей.
Я сіла на кухню і подзвонила на цей номер. Пішли гудки...
-Алло, добридень! Хто це?
-Доброго дня! Я ваша сусідка.
-Лара?
-Е... Так!
-Ви змінили номер?
-Ні,це моя друга карта. Але сьогодні я її видалю.
-Чому?
-Вона зависає.
-Зрозуміло. Так що ви хотіли?
-Ви знаєте Дуґлеса?
-Так,мій колишній...
-Елеоноро,ви просто не уявляєте що з ним сталось...
-І що ж?
-Кажуть за ним ганяється клоун або скажений-Шалений фанат... І намагається його вбити.
-Це все просто чутки.
-А можливо ні.
-Гм... А чому ви мені про це розповідаєте? Ви мене в чомусь підозрюєте?
-Ні,ні,ні... Елеоноро,що ви таке кажете. Як я можу звинувачувати вас?!
-Я нідочого не причепна!
-Я...
-Нідочого! Зрозуміло?!
-Елеоноро ви все не так зро..
-Я не причепна!
Елеонора скинула трубку. Я одразу пішла наверх і через ноут зайшла в інстаграм. Ларі скинув мені фото і сторінку в інстаграмі Елеонори. Вона була записана "_Еля444_". Вона виглядала так- блондинка,зелені очі, ріст приблизно 186, і у неї було каре. На фото в неї тільки топікі і спідниці,та взуття на високих підборах. Багато фото з манікюром. Напевно вона займалась манікюрами. Остання фотографія яку вона виклала годину тому-це вона біля лазурного моря сидить на піску і попиває коктейль "мохіто". Зліва були  3 пальми. Все було дуже схоже на Балі. Але як вона підняла трубку якщо в нас різні часові пояси і зовсім різні початки номерів.
-Можливо це прикриття? Адже її я бачила 2 дні тому. І вона була у магазині "Все для вечірок", а чи знає вона Люсі?-Думала я.
Завтра приїжжають батьки. Сьогодні Люсі піде. І я повинна буду залишитись одна. Але це дуже не безпечно. Хтось дзвонить.
°МАМУСЯ°
-Алло,привіт,Тоні.
-Привіт, мамо. Коли ви будете?
-Завтра о 00:00.
-Вночі?
-Так.
-Добре,бувай. Відпочивайте)
-Ага,дозустрічі.
Мама скинула, до мене підійшла Люсі.
-До мене дзвонила мама,вони вже приїхали. Я повинна піти.
-Побудь ще хоть пів годинки.
-Ну добре.
-Коли прийде Ларі підеш.
-Окей. Я вниз. Вип'ю каву, ти будеш?
-Ні, дякую
Люсі пішла,а я подзвонила Ларі.
-Привіт, коханий!
-Привіт,сонце.
-Прийдеш до мене ночувати?
-Угу,з радістю. І Дуґа я якраз завіз годину тому додому. У нього вже батьки вдома.
-Добре,молодець. Приїдь через пів годинки,або зараз)
-Ага,чекай. Люблю.
-І я.
Я спустилась вниз. Люсі пила каву, і розмовляла з мамою по телефону,розповідала як класно провела час.
Коли приїхав Ларі-Люсі пішла. Я зачинила всі вікна та двері,закрила штори і ми почали цілуватись. Я знімала з нього одяг, він визувався. Він зняв одяг з мене. Ми піднімались по сходах на верх. Я так хотіла його, а він мене. Ми зайшли в кімнату батьків. Я лягла на ліжко, він лежав на мені, він тримав мене за талію... Все було чарівно...