Частина 9*

386 21 2
                                    

Приблизно о 2 годині я прокинулась і пішла в душ. А знаєте чому я не ходжу у вану? Тому що я не люблю вани,я люблю душ. Ну так от, після душу я почистила зуби,вмилась і тд. У кімнаті я зробила 2 колоски і одягла джинсові шорти і білий топ. Взяла увесь мусор з кімнати і спустилась на кухню, там я викинула мусор і одразу почала готувати їсти. Я зробила омлет і салат. І зробила каву. За моїм пізнім сніданком я сиділа в телефоні і переглядала інстаграм. У Ларі нове фото, на ньому ми двоє. Це фото ми зробили коли відпочивали. Я поставила лайк і у коментарі написала пару сердечок. Я сиділа от так за столом 23 хвилини. Потім до мене спустилась мама.
-Привіт, як спалось?
-Привіт,прекрасно. А тобі?
-Супер.
-Мааам...
-А?
-Можна Ларі прийде до нас сьогодні повечеряти?
-Гм... Ну так,звісно.
-Ура,дякую мамо. Ти сама найкраща!!!-Я підбігла до мами і поцілувала її в щічку.
Я "полетіла" по сходах наверх у свою кімнату і почала дзвонити Ларі.
-Привіт,котик.
-Привіт,сонце.
-Прийдеш сьогодні на 9 вечеряти з нами?
-Так,добре. Ти розповіла про мене батькам?
-Так! Вони навіть зраділи тобі.
-Юхуу,ще один успіх),вже 2-ий.
-А який перший?
-Я знайшов тебе.
-Дякую, я потім перезвоню. Бувай.
-Па.
Так ми і поговорили. Швидко,коротко і ясно. Я відкинула телефон і вляглась на ліжку мріючи про майбутнє. В моїх мріях було одружитись на Ларі,мати 2-х дітей. Хлопчика і дівчинку. Жити в нього вдома,жити довго і щасливо. Карочє як в казці. Потім я згадала,що в моєї двоюрідної сестри Еббі день народження через 4 дні,а в мене ще ні подарунку,ні нічого. Я спустилась на кухню,мама з татом снідали.
-А скільки років виповняється Еббі?
-12.
-Угу,дякую.
Я пішла на верх по телефон і гроші. Щоб не таскати в руках я одягнула на пояс бананку,запхала туди телефон і кошельок. Я спустилась вниз як рпкета,взула білі найки і пішла в магазин. Я зайшла в подарунковий і купила там коробку для подарунків вже у подарунковуму папері. Потім пішла у магазин іграшок і хотіла купити якусь плюшеву іграшку. Мій вибір впав на 2 іграшки ведмедика білого кольору з червоним бантом і кролика сірого кольору і рожевимм тапочками. В ітозі я вибрала як постарінці ведмедика,та й Еббі любить плюшевих ведмедиків,вона їх колекціонує. А ще в її інтересах є телефон, тому я зайшла в Епіцентр і вибирала їй навушники. Там було багато няшних,наприклад з жирафіками і слонікамі, а ще рожеві з білими фламінго. Я взяла їй саме з фламінго,вона любить рожевий. Коли я доходила додому я сіла на лавочку і почала спаковувати подарунки в коробку. В низ я поставила навушнтки,потім ведмедика. Я закрила коробку,вона було синього кольору в рожевий горошок. Я подумала,що цього буде мало і вирішила купити коробку цукерок. Біля дому був магазин продуктів,а в ньому і цукерки. Я швидко забігла в нього і взяла найдорожчі шоколадні цукерки в коробці. Я вийшла з магазину і пішла додому. Руки в мене були заповнені,і як на зло хтось подзвонив. Я взяла цукерки у ту ж руку де і коробка. Діставши телефон я підняла трубку і почала говорити,це була Люсі.
-Алло,привіт.
-Привіт,Люсі.
-Щось ти не дзвониш,подруго.
-Гм... Часу немаю. От сьогодні купувала подарунок Еббі. В неї день народження через 4 дні.
-І що ти купила?
-Ведмедика плюшевого, навушники і цукерки.
-Круто. А з Ларі як?
-Все просто чудово. Прийде сьогодні до нас вечеряти.
-Прикольно.
-Угу. Ми можемо погуляти до 7.
-Чому до сьомої?
-У 9 у нас вечеря, а я ще повинна буду причепуритись.
-Ну так. То що,коли зустрінемось?
-Давай о 5?
-Угу.
-Па.
-Бувай.
Я поставила телефон у бананку, і заходила на подвір'я. Я піднялась по сходах і пішла в дім. Потім побігла у свою кімнату,заховала подарунок і нарешті сіла на ліжко.
-Ух... Я замахалась... Так хочу відпочити,а через годину гуляти. Ну ладно... Завтра такого хаосу не буде.
Я поставила на стіл бананку і взяла телефон. Мені прийшла смс.
Це був Дуґ.
-Привіт, через тиждень у Ларі дн,що будемо робити?
-Що? Я не знала... Давай вечірку не будемо робити. Зробимо пікнік і подарунки. Ок?
-Угу,думаю йому це сподобається.
-Дякую,що сказав. Я взагалі була не в курсі...
-Я думав ти знала.
Більше ми не переписувались. Я залипла на відео в інстаграмі і просиділа в телефоні до 5, аж тут в двері моєї кімнати хтось вривається,це була Люсі.
-Ти чому не виходиш?
-А вже 5?
-Давно.
-Ой,вибач. Тоді ходімо.
Ми пішли,Люсі була з хвостиком та в платті і її взуттям були червоні лодочки. А я взула чорні конверси. Ми пішли у парк. Ми ходили там і говорили до 6, потім ми пішли купляти шаурму.
-Мм... Їжа богів...
-Угу....
-Блаженство...
Двлі ми ще годину говорили,та сміялись. А потім наступила сьома і мені потрібно було йти. Люсі мене відпровадила. Я пішла у свою кімнату,розпустила та розчесала волосся,через колоски вона стало хвилястим. 2 передні прядки я звв'язала назад. Одягла своє чорне плаття і чорні туфлі. Спустилась на кухню я половина 9. На столі стояло біле вино і смажена курка та салати. Все у маминому репертуарі. Вдім зайшов тато з піцою та сушами.
-Нащо тобі та піца?
-Мамо,тихо. Всі все будуть їсти. Ви обидва молодці. Сідайте за стіл,скоро прийде Ларі.
Вони сіли а я взяла телефон подивитись годину за 5хв 9 година. Стук в двері.
-Можна?
-Звісно,Ларі. Проходь.
-Доброго вечора!
-Доброго.
Ми всі сіли за стіл і почали говорити. Коли вони познайомились пішли питання по типу"на що будете жити,які плани на життя?" і тд.
Ларі тримався молодцом.

На цьому все,вибачайте що коротко. Тільки приїхала додому. Завтра нова частина. Чекайте. Пишіть коменти і ставти зірочки

Маленька Принцеса/small princes Donde viven las historias. Descúbrelo ahora