Маленька Принцеса/small princes

Частина 6*

Я прокинулась від дзвінку будильника. То була 8:00 ранку. Я покрутилась на ліжку,обняла Ларі. І пішла у свою кімнату. Відкрила шафу і дістала халат, пішла в душ. Потім пішла вниз,на кухню.
Я вирішила зробити макарон, і загріти курятину. Мені знадобилось пів години,зовсім мало часу. Я наклала на стіл.І пішла до Ларі.
-Ларі,прокидайся. Сніданок не почекає...
Він став помаленько прокидатись. В ітозі він став,я дала йому татовий халат і ми спустились на кухню.
-Мм... Смачно! Ти прекрасно готуєш!
-Велике спасибі. Давно не практикувала.
-А знаєш,в тебе талант!
-Та ну.
-Ні,серйозно! Все те що приготувала ти-дуже смачне.
-Дякую...
-Ти не просто дівчина-Ти дівчина мрія!
-Ха-Ха-Ха, а ти хлопець моєї мрії. Можливо з'їздемо кудись сьогодні?
-Хм... Ну давай.
-Я піду одягнусь і пошукаю куди ми можемо поїхати.
-Угу!
Я пішла на верх, одягла зелене плаття,розпустила волосся і зробила мейк. І як завжди сиділа у своїх улюблених хатніх тапочках. Я відкрила ноутбук:
-Окей,ґуґл. Знайди мені відпочинок у Америці.
-По вашому запиту знайдено 10.000 сайтів.
-Ого,круто. Так,так,так. Що тут у нас? Ага готель "Закохані". Як романтично... І всього лиш 50 баксів за людину. Нормальні апартаменти.  
Я добавила готель у закладки і зайшла в гугл мапу, подивилась дорогу до цього готелю.
-Ага,всього лиш їхати туди 1 годину. Супер.
Я спустилась,Ларі мив посуд.
-Ооо,який ти в мене молодець!
-Ухх.. Ти мене настрашила. Воу,ти прекрасно виглядаєш,тобі личить!
-Дякую)
-Ти щось знайшла?
-Так,пішли я покажу.
Ми пішли наверх, я відкрила закладки. Показала номер який мені сподобався і дорогу Ларі
-Чудово,мені все підходить. Коли поїдемо?
-Чуєш?) Іди переодягнись спочатку! Ха-ха... В халаті і тапочках він поїде.
-Оу,точно. Я зараз.
Я написала записку батькам:
•Привіт,це Тоні. Я з друзями їду відпочину у готелі "Закохані". Буду завтра,або після завтра. Дивлячись на плани. Люблю. Па!•
Я пішла вниз взула свої чорні босоніжки і поставила записку на кухню. Якраз спустився Ларі. І ми попрямували в машину. Ми почали їхати. Через  годину ми прибули на місце. І сталось жахливе! Я забула погодувати Мікі!
-"Шкода,що вона не вміє розмовляти і не має телефону..."-подумала я.-Ну нічого,мама погодує".
Ми зайшли в хол і почали заселятись. На диво повсюди не було людей,одна секретар.
-Доброго ранку,що бажаєте?
-Які у вас вільні номери?-запитала я.
-Всі окрім всіх.
-Всенсі?
-Є тільки 1 номер люкс. За 50 баксів.
-Ми беремо!-твердо заявив Ларі.
-Ось ваш ключ-карта.
-Дякую.
-приємного відпочинку-дуже байдужим голосом сказала секретар.
Наш номер був на 2-ому поверсі. На диво тут було дуже тихо...
-Чому тут так тихо?
-Хз,на сайті нічого такого не вказано.
-Але зараз дуже рання година. Певно всі сплять.
-Можливо.

Ми зайшли в номер. Я зловила вайфай і почала гуглити щось про цей готель. На першому ж сайті я знайшла жахливу правду.
-Ларі,я дещо знайшла...
-І?
-Колись тут жив серійний вбивця-канібал. Лдей яких він вбивав він їв. Коли його хотіли вигнати він погрожував,що вб'є. Тому він жив тут безплатно. І в міліцію не звертався ніхто,бо його всі боялись.
-О Боже... Жах!
-І я про теж!
-Давай вже переселимось?
-Угу.
Ми пішли на ресепшин. Секретарка сиділа на своєму кріслі пила чай,напевно. Я не розгледіла.
-Ви щось хотіли?
-Виселитись
-Ми гроші не віддаємо,а ви хочете ідіть.
-Що?
-Те що чули.
Ми просто пішли і поїхали прямо. Попереду було багато інших готелів,і один гуртожиток. Біля гуртожитку був сам коледж. "Університет імені Гагаріна".
-Напевно там вчились космонафти,і вчуться далі.-промовила я.
-Угу,певне так.
Ми зупинились біля готелю який в інтернеті всі рекомендували"Галіція". Ми війшли, взяли номер люкс. За двох заплатили 400 баксів. У нашому номері були...

Продовження слідує,вибачайте,що так коротко. Не знаю чи вийде постити наступні 12 днів(їду на море). Отже... Чекайте,люблю,ставте зірочки!...