My past🌒 Your future🌘

1📚

«Ви коли-небуть проживали друге життя при цьому пам'ятаючи перше? Певне хотілося знати ким ви були в минулому житті і чи це ваше перше життя. Хотілося б знати, що буде в найближчому майбутньому і чи є можливість змінити минуле при цьому допомогти майбутньому текти в правильному напрямку... Текти в правильне русло...
Мені часто говорили:«Не воруши минулого, не думай про майбутнє - живи теперішнім.». Мені б хотілося жити саме за цим правилом і в мене майже вдалося, але все різко змінилося з прибуттям людини, яка змінила мій потік мислення в інший бік і разом з собою взяла мене у своє життя восьмий раз.»

—Це всього лиш перша сторінка, але я вже по ваших очах бачу, що вас зацікавило, тому на канікули я вам дам завдання, а саме прочитати книгу Шин Су Вона:«Моє восьме життя.» і бажаю веселих канікул! — продзвенів дзвінок, учні з радісними криками та вигуками вибігли з класу, а разом із з ними вийшов щасливий вчитель.
— Нарешті канікули, море вільного часу на перегляд дорам, гуляння, книги, сон одним словом - рай. — усміхаючись говорила СонХі.
— Повністю з тобою погоджуюся. — з радісним виразом обличчя сказала СуХі.
— О, слухай, в мене чудова пропозиція!
— Відсвяткувати цей день за переглядом фільмів жахів та різними смаколиками?
— Ти телепат?
— Ні, просто в нас одна голова на двох.
— Тоді я думаю ти знаєш який ми будемо дивитися фільм?
— «Поїзд в Пусан».
— Молодець, а тепер пішли купляти їжу!
З веселим настроєм подруги рушили до магазину закуплятися. Діло тривало не довго і закупленого було вдосталь, навіть більше ніж просто достатньо.
— Гаразд, але ми не вирішили в кого будемо святкувати.
— Ну, у зв'язку з ти, що мої батьки поїхали на тиждень в Пусан, а я залишилася дома одна, тому думаю відповідь очевидна.
— Окей, тоді домовилися.
— Слухай, а може на ночовку залишишся?
— А ти впевнена?
— На кухню вхід буде закритий!
— Зла ти!
— Не зла, а переживаю за нашу безпеку.
— Гаразд, тоді я швиденько додому і одразу до тебе.
Подруги розбіглися по своїх домівках.
   По дорозі додому СуХі відчувала дещо дивне. Складалося відчуття, що за нею хтось слідкує. Це відчуття переслідує її вже досить давно ще з того самого дня, як пропав її кіт. Чорний мейкун на ім'я Мокко. СуХі та Мокко були найкращими друзями, вона завжди ділилася з ним своїми секретами та переживаннями, а він в свою чергу уважно вислуховував і заспокоював її своїм мирним і тихим муркотінням лежачи на колінах дівчинки. Не було і дня, щоб вона не згадала свого чорного пухнастика.
В декількох метрах від свого будинку дічина помітила, що по сусідству, а точніше одразу біля її дому зібралися дві невеличкі грузові машини, а четверо грузчиків заносили речі у будинок. СуХі дуже цікавило хто вирішив оселитися в новому житлі, навіть не дивлячись на те, що вона сором'язлива особа цікавість все таки брала гору.
— Доброго дня. — привіталася дівчина роздаючи привітну усмішку.
— Доброго дня, міс! — відповів один з грузчиків, який на той момент вирішив перепочити від роботи. — Вас щось цікавить?
— Так, — відповіла вона, — мене цікавить новий господар будинку, ви чосом не знаєте хто це?
— Нічого сказати не можу, але знаю лише те, що власник дуже молодий, приблизно вашого віку і вже сьогодні ввечері приїде оглянути будинок.
— Справді? Що ж буде цікаво познайомитися, дякую вам за інформацію! — попрощавшись усмішкою СуХі побігла додому ледь не перечіпившись за поріг будинку.
Вже через кілька хвилин прийшла СонХі, яку також цікавило прибуття нового сусіда подруги, але сильно вони цим не переймалися і просто перейшли до підготовки для перегляду фільма. Дівчата дочекалися вечора, зручно вмостилися на ліжку і включили відео. Можливо ви подумали, що їм було до чортиків страшно, що вони цілу ніч не могли заснути і спали з ліхтариками, але ні. Більшу частину фільму подруги плакали і сильно пожаліли, що не прихопили з собою пачку серветок якої точно було б замало.
Ще кілька хвилин дівчата активно обговорювали фільм, а потім вирішили дати діло сну і вже через хвилин з дві вони спали, як немовлята.
— СонХі, прокидайся! Одинадцята година, а ти ще сипиш! — кричала на неї СуХі.
— СуХі, ще п'ять хвилиночок і все... — пробурмотіла сонно та.
— Якщо ти зараз же не прокинешся то тобі доведеться зустрітися з водою з холодильника яку я ще зі вчорашнього дня наготувала для тебе.
— Добре, добре вже встаю...
Поснідавши дівчата ще кілька хвилин говорили про вчорашній вечір, а потім розмова плавно перейшла стосовно нового сусіда СуХі. Дівчата уявляли його образ, привички, захоплення і т.д. Але тривало це не довго. До СонХі подзвонила мама і сказала повертатися додому, адже вона мусила поїхати з ними навідати родичів.
— Може прогуляємося вечором, коли ти повернешся? — запропонувала СуХі.
— Якщо повернуся раніше, тоді добре.
— Гарадз, тоді пака.
— Пака.
На цьому подруги попрощалися. СуХі зачинивши за собою двері та попрямувала в свою кімнату на балкон, щоб спокійно сісти та почитати, але там її чекав сюрприз з дуже красивим краєвидом на задній двір нового сусіда.

Надіюся вам сподобався початок нового фанфика😊
Якщо сподобалося то:
Коментуйте💬
Ставте зірочку⭐