My past🌒 Your future🌘

13💭

— Воду подати? — запитав Юнгі.
—Угусь... —в'яло відповіла в свою чергу СуХі.
—Ех, я ж попереджав багато не пий, — починав сваритися з дівчиною той, - але ні, ти СуХі вирішила пропустити попередження Юнгі поміж вуха і продовжити пити.
—Я-я...не так вже і багато...ой...пила... — вигляд у дівчини був не те щоб жахливий, ні. Скоріше вона нагадувала побиту життям людину, яка всю ніч провела в барі і після чого ганялася за білочкою по парку.
— Ти зараз серйозно? Тобі розповісти, що ти вчора витворяла будучи п'яною?
— Витворяла що?.. — СуХі так подивилася на хлопця наче благала його просто промовчати і забути про все те, чого вона не пам'ятає.
— Ну, давай все по порядку. Почнемо ми з того, що ти купила пляшку вина і, як тільки ми прийшли додому ти вирішила його «посмакувати». До речі, на кухні досі стоять ще ті три пляшку.
— Три? Ми ж одну купляли...
— По-перше, купляли не «ми», а ти. По-друге, після першої повністю випитої фляги ти вирішила, що найкращим рішенням буде піти САМІЙ в магазин і купити ще, але боюся це не найгірша частина, це всього лиш початок. —Юнгі вирішив випити води, адже згадуючи уривки вчорашнього дня йому самому ставало погано. — Після покупки ти вирішила піти назад додому і я вже подумав, що далі нічого поганого, але ні; випивши дома ще одну флягу ти почала горланити всі відомі тобі пісні, після чого ви, панночко, подзвонили СонХі, яка вже хотіла викликати для вас швидку. Звісно, мені довелося все їй пояснити поки ти була зайнята третім «виноградним соком». Досі жалію, що взагалі дозволив тобі "скуштувати" це вино...
— Юнгі, — долинув знайомий голос. Це була СонХі, - я пояснила все сусідам, скарги писати не будуть.
—Хоч якась хороша новина. Дякую, Сонхі.
— Скарга? Яка скарга?.. — схвильовано запитала СуХі. 
—Скарга яку на тебе хотіли подати сусіди, бо ти вирішила навідати їх і розказати які вони «хороші».
—Щ-що?..
— Точніше, ти просто почала висловлювати свою думку про них вживаючи купу матів. —більш краще пояснила подруга.
—Серйозно?! — викрикнула вмираюча від сорому дівчина. —Блін, як стидно...
— Ой, це ще квіточки порівнюючи те, що ти витворяла з Юнгі. —намагалася стримувати сміх СонХі. — Це моя улюблена частина.
— ЩО?! Т-тобто?! Що ти маєш на увазі? 
— Ти почала зі мною неабияк фліртувати. Заставляла випити разом з тобою, сідала до мене на коліна і говорила, який «який я жахливий і наглий кіт», після чого гладила мене. — Юнгі закрив очі рукою і глибоко видихнув. — Ось що означає бути по вуха п'яно. Я ледь витерпів це.
— Серйозно? А мені здалося тобі це подобалося.  —саркастично заявила СонХі все ще намагаючись стримувати сміх.
— З чого ти це взяла?!
— Подякуй своєму рум'янцю на щоках і до того ж ти не спішив її виганяти, тому це було цілком очевидно.
—А-а-а-а-а... — простогнала страдниця. — Все мовчіть, будь ласка, я не хочу більше це слухати!..
— Гаразд, відпочивай, а я піду зроблю тобі щось поїсти. — сказав юнак.
— Я також мушу йти. Відпочивай і набирайся сил, СуХі.
Вони вийшли з кімнати зачинивши за собою двері. Зійшовши на кухню між двома героями стояла хвилинна мовчанка.
—Ти ж розумієш, що ти мені винен? — поцікавилася дівчина.  —Коли вона взнає, що просто заснула після другої пляшки вина тобі і мені погано буде.
— Зате від алкоголю відвикне. Це їй тільки на користь. — Юнгі дістав каструлю, залив її водою і поставив на газ. —Думаю, потрібно було ще щось придумати, щоб точно подіяло. Наприклад: вона мене поцілувала чи запропонувала зустрічатися.
—Її, як струмом вдарило, коли вона почула, що приставала до тебе, тому добре, що інші варіанти не взяли. — СонХі почала взуватися і вже хотіла йти, як добавила: —До зустрічі, можливо, завтра до вас заскочу.
—Добре, пака.
Юнгі взявся за приготування теплого курячого бульйону і все би могло піти добре якби не одне маленьке «але».
—Від алкоголю відвикне значить... — почувся голос за спиною. У Юнгі пробіглися по спині «мурашки».

Нова глава💛
Якщо сподобалося то:
Коментуйте💬
Ставте зірочку⭐