Чонгук зрозумів, що його відносно спокійному існуванню настав кінець, коли після пар в п'ятницю, Хобі привів свого друга.
Хлопчина був не з їхньої компанії і однозначно не від світу цього, інакше Чон ніяк не зміг би пояснити те що відбулося в нього всередині коли він вперше побачив Техьона. Техьон. Звучить гарно. Майже як "моногамія". І майже так само безнадійно.
Він ніколи не вірив в любов з першого погляду, ніколи не був романтиком ,швидше за все скептиком ,не дивлячись на свій тотемний предмет і моногамну душу.
Він точно ніколи не думав що буде боятися кого-небудь просто побоюючись своїх почуттів ,які в теорії могли б виникнути до цього Техьона. Та боїться. Саме тому він вперше бреше своїм друзям, що має погане самопочуття і нажаль не зможе з ними сьогодні відсвяткувати кінець тижня. І взагалі, йому ліпше піти додому, від гріха подалі, від Техьона подалі, що викликає стільки неоднозначних відчуттів у душі хлопчини.
Друзі стурбовані, засмучені, що Чонгук сьогодні не буде з ними. Дивлячись на все глобально, він нічого не втрачає. Просто туса з друзями, яка проводиться постійно, не дивлячись на наявність причини . Це ж студенти. Для них значуща причина- це здана сесія чи кінець тижня, наприклад.
Останній раз кинувши погляд на Техьона, Чонгук швидко, навіть занадто, пішов додому. Незрозуміло правда, чому саме він так швидко йшов ,чи то від нового знайомого ,очі якого були немов смола ,так і затягувати хлопчину ніби в себе, чи то від особистого бажання пізнати цього Техьона ліпше.
Всі вихідні пройшли наче в тумані. На повіках і свідомості образ чоловіка, що здається, встиг поселитися в голові у Чонгука. Згадуючи кожну деталь його одягу, він тільки- но помітив, що у нього були наколінники. Байкер? Можливо. Шкіряна куртка і подерті джинси були б дуже доцільні до образу байкера.
Техьон в загальному був ідеальний, хоч одягніть йому пуанти і пачку, наче в балерини, Чонгук всеодно слиною б подавився. Можливо, слід запитати у Чіміна, чи байкер цей Техьон, а то так недалеко і до якогось психічного розладу.
До речі про Чіміна. Бідненький всі вихідні турбувався за стан свого сусіда, котрий навіть на улюблений шоколад не відреагував звично. Лишень кивнув, ніби, дякую, а плитка так і залишилася самотньою лежати на краю робочого стола.
🦗🦗🦗
Врешті-решт, Чонгук, зберися, тряпко, де це таке бачено ,щоб так вбиватися по людині від якої ти знаєш лише ім'я.
🦗🦗🦗
Тоді він вирішив хоча б зробити вигляд, що з ним все добре, щоби друзі не нервувалися, хоча, тарганам в голові належно було перебрати не одну думку в черепі хлопчини.
Він був на шляху в Царство Моногамії, де існують свої закони, свої правила і принципи.
Та він про них поки не здогадувався. Він солодко спав чітко для себе вирішивши ,що ні одна жива душа не зможе відібрати в нього спокій.
Тільки ,Чонгук забув ,що він - свічка ,фетіль якої, рано чи пізно хтось запалить.
