Чонгук, хлопчина 20 - ти років, що навчається на філологічному факультеті, хлопчик, що вирішує проблеми, зрозумів, що поводить себе, як японська учениця.
Розуміння цього, ніби грім на голову, пройшло крізь його черепну коробку, коли він у суботу був на нічній зміні в цілодобовому магазинчику ,що біля його університету. Звісно, він розумів, що в цей маркет, в якому є все:починаючи від побутової хімії, завершуючи ланч- зоною і мікрохвильовками у вільному доступі,час-від-часу будуть заходити студенти.
Так воно й було. Він звик. І навіть перестав соромитися своїх кругів під очима немов у панди і не ідеальної зачіски. В нічні зміни особливо. Ось як сьогодні.
Тільки, проблема була в тому, що він точно не звик бачити в цьому магазині того чоловіка, який на деякий час поселився в голові у Чонгука. Він старався не думати про нього, чесно старався, і в нього навіть виходило. Вдень. Ввечері ж, або особливості вночі, Техьон ламав всі замки, на якій був посаджений Чонгуком, і тероризував його мозок навіть уві сні. Але вдень золотий хлопчина дуже вміло гнав його із своєї черепної коробки. Вже напам'ять вивчена стратегія весь час допомагала хлопчику.
Але, що саме робити з реальним Техьоном, котрий стоїть перед прилавком живий , дихаючий, такий красивий... Ось він повертає голову трохи вбік, його вольове підборіддя стало більш виражене з цього ракурсу, волосся, що підв'язане червоною банданою, чорним водоспадом спадало на очі кольору смоли... Його плечами можна було б підпирати небозвід. Їх обіймаючи чиїсь руки. Стоп. Хтось його обіймає?... Однозначно, дівчина. Тендітна, гарненька. Він її цілує.
Чомусь, неприємно.
А ось і закони із Царство Моногамії під'їхали. Це ж працює в обидві сторони. Типу, я весь тільки твій. Але й ти будь моїм.
🦗🦗🦗
Тільки ось, Чон Чонгук, він не твій, а ти не його, і схоже, ніколи не станете, схоже,він гетеро. Ех, хлопчисько, скільки роботи тарганами сказав зробити і заради чого? Ти ж навіть не був впевнений, що він тих самих поглядів, що й ти. Можливо, він взагалі гомофоб, і все далі по списку? І чого ж ти боявся? Видихай. Ніхто твій фетіль не підпалить. Не згориш до воскових крапель, лише як одне нагадування про себе. Але тобі не видихається. Чому ж? Ти вільний хлопче, і таргани також, живіть спокійно, радійте життю! Точно, ці закони...
🦗🦗🦗
В будь-якому разі, Чонгук стоїть не рухаючись уже пару секунд ,забувши про закони цього світу, де по неправильному визначенню народився і змушений жити. Тож він відмирає.
- Добрий день ,чим можу допомогти?- стандартна процедура ,це ж його робота, до того ж, він вміє тримати лице.
- Доброї вам ночі, так, цигарки з вишнею, пляшечку соджу і презервативи.
- Хвилинку...- чонгук пішов за цигарками, адже ті не були у вільному доступі. Зі спокійним виразом обличчя пробив товари, наостанок побажавши всього найкращого з натягнутою посмішкою.
- Дякую - погляд смоляних очей спустився на груди Чонгуку. Серце, ніби та птиця в клітці, затріпало крильцями - Чон Чонгук... - о, то він просто дивився на ім'я на бейджику. - знайоме ім'я, ти часом не друг Чон Хосока?
- Так, знаю такого. Ти Кім Техьон, правильно?
- Угу, це так. Це ж тобі минулого тижня в п'ятницю стало погано?
- Ахах...так - трохи ніяково потер потилицю Чон.
- Шкода, ти такий угар пропустив. Тепер будемо знайомі особисто. Ти диви но, не хворій. Гарної зміни!
- Доброї ночі!
Двері маркета зачинилися, він виявляється, його навіть не згадав. І ще, виявляється, він гетеро, і здається його очікує палка ніч з особою не його, Чонгука, статі.
🦗🦗🦗
Саме тому ,Гук~а ,видихай. Тобі нема чого боятися. І сумувати також. Але ти сумуєш, і боїшся, не знати чого, рахуй, своїх почуттів. Рахуй, своєї моногамної природи. Але, хлопче, ти свічка, цього не змінити i не виправити. Твій фетіль цілий і не пошкоджений. І не буде ніколи, напевно. Але це ж добре?... Всі страхи, ніби рукою зняло.
🦗🦗🦗
Тільки ось, під ними біль черв'яками по шкірі розповзлась, душу моногамну поглинути зібралась.
І все ж, ні. Тарганів очікує ще багацько роботи...
