Поставивши Чонгука поруч з іншими, хто дивився на гонки, Те коротко пояснив йому що до чого:
- Там старт, ми їдемо ось ту от територію по сигналу, і повертаємось назад. Все просто, від тебе потрібна лишень підтримка і чарівна заяча посмішка. Побажай мені удачі, Гу
Всі байкери розійшлися по місцям. Леді, в короткій спідниці , нагадую, середина жовтня , стала перед учасниками з невеличкими прапорцями. І варто було їй легенько махнути ними, байки, як ті звірі, помчались вперед.
І тиша. Всі в очікуванні чогось. Чемпіона, вірогідно. Ось тільки Чон чекав не чемпіона, а Техьона. І чхати він хотів на приз, який візьме Те. Але самому хьону було важливо. Тож , Чон все ж сподівався на перше. Адже , у випадку теоретичного програшу він не знав як мав би себе вести, як ліпше було б підняти йому настрій.
"Посміхнись чарівною заячою посмішкою"- підказують таргани. Посміхнутись... Якби все було так просто! Ось що б Техьон хотів побачити?... Стоп. Він же саме це й хотів би побачити. Це ж його слова. Він вважає посмішку Гука чарівною? ...
У Чонгука напевно мікроінсульт , таргани вже готують домовину, телефонують нотаріусу з священником, пишуть заповіт. В думках підбивають вартість захоронення свого безглуздого хлопчини.
Але варто було Чону почути рев мотору залізного коня, що на неймовірній швидкості мчиться вже до лінії фінішу, він відмирає. Зарано йому ще гинути, хоча й смерть його мчиться прямо зараз на чорному матовому байці з вишневими вставками , виграючи гонку . Чон же ніколи і нікого, на його пам'яті, ТАК не підтримував. Його крики , здається , глушили гомін всіх. На крилах щастя він підбігає до Техьона, з розбігу обіймає його, шепчучи привітальні слова прямо тому на вухо , знову насичуючи легені вишнею.
І лишень через мить розуміє. Він. Обіймає. Техьона.
Якось надто вже панічно відлітає від нього на пів метра , ніяково посміхаючись.
Те пропонує йому відсвяткувати перемогу солоденьким.
Вони потім заїдуть до супермаркету. Куплять торт. З вишнею, звісно ж. І пластикові ложечки . З'їдять його десь в парку під покровом вечірніх сумерок, тихо розмовляючи і жартуючи про все. Техьон відвезе Гука додому. Вже сам обійме його і подякує за підтримку, Чонгук почервоніє щоками, ледь вимовляючи "хороших снів"
Обидва підуть спати з легкими посмішками на вустах.
Ну а поки, Чонгук дарує Техьону свою чарівну заячу посмішку.
