Тайм-аут

Розділ 7

Раміра
В той момент, коли Дамір відпустив мене, по моєму тілу пройшовся мандраж, а в низу живота все ніби зав'язалося тугим вузлом. Я відчувала,  як мої трусики стали мокрими. Я не розуміла, чому моє тіло так реагує на нього.

Повернувшись до Ліси, я помітила що вона була у шоковому стані від усього цього, не сказавши ні слова.

-Ліса, ходімо будь ласка.-шопотом благала я її, на що вона просто кивнула.

Покинувши кімнату відпочинку, я навіть не подивившись в його сторону. До пари залишалося приблизно хвилин п'ять, але за цей час, Алісія не сказала ні слова. Тому, я вирішила трішки її розговорити.

-Алісія, не лакай мене так скажи хоть щось.-сказала я.

-А що тут сказать, я просто в шоці. Ти тільки один день в університеті, а в тебе уже є залицяльники.
Спершу Асторн із своїми тупими підкатами, а потім Бедфорд з своїм недофліртом.

-Вони що зговорились, сьогодні чи що?-запитала вона у мене.

-Навіть незнаю.-коротко сказала я.

-Ходімо?-запитала вона.

-Так.-сказала я, після чого ми пішли на пари.

По закінченню усіх пар, ми з Лісою домовилися пізніше якось зустрітися поза стінами університету, більш на нейтральній території.
Алісія мені дуже сподобалась, вона дуже цікавий співрозмовник, в нас з нею можна сказати що багато спільного, я думаю що ми можемо стати найкращими подругами. Час, покаже.

Ці два місяці, пройшли я би сказала дуже цікаво та активно.
Я увійшла до складу чарлідерш, де звісно відзначилась своїми успіхами.
Мені дуже подобався вираз обличчя Саманти, кожен раз як вона мене бачить. Вважаючи ті факти що за ці тижні, ми ледь не повидирали волосся одна одній, і що ми з самого початку не знайшли спільну мову. То, це ще можна рахувати за її дружелюбність.

Сьогодні після усіх пар, мало бути тренування разом з нашою баскетбольною командою.
Ці два місяця, я старалася уникати Даміра, тому що кожна наша зустріч завжди закінчувалася легкими перепалками, та можливо в якісь мірі легким фліртом, я би навіть сказала що це трохи нам подобається залежить від ситуації.
Також можу сказати що, за ці тижні моє життя змінилося на краще.
Я взагалі забула про ситуацію яка відбулася з-зі мною в Лос-Анджелесі, все таки після тих подій до мене декілька раз дзвонив Артем щоб прояснити ситуацію, але я послала його на три веселі сторони та заблокувала всі його номера з яких він дзвонив. За ці дні я про нього навіть не згадувала,  і не збираюся ніколи більше про нього згадувати, бо він моє минуле, а в мене в руках зараз моє майбутнє.
Не даремно говорять, що зміна обстановки краще усього лікує людину від її турбот та проблем.
Всеж таки у моєму житті зараз поступово з'являються нові знайомства, та нові друзі як Алісія з якою ми за ці два місяці дуже здружилися та багато що про одне одного дізналися.

Алісія, вже чекала мене на стадіоні. Тому що, вона пішла набагато раніше на тренерування.
Після закінчення пар, я пішла до жіночої роздягальні щоб переодягнутися. У більш зручніший та спортивний одяг якій я сьогодні з собою прихватила. Це був спортивний обтягуючий костюм, в якому я зазвичай ходжу до залу.
Зайшовши до роздягальні, я скинула із себе одяг та поклала його до шафку, і швидко одягла на себе свій костюм та вийшла з кімнати.
Та попрямувала у сторону спортивного стадіону, сьогодні тренування відбувалося під відкритим небом. Майже дійшовши коридору під трибунами які розділяли стадіон від павільйону, мене хтось грубо схватив за зап'ястя та з силою притиснув до стіни.
Я хотіла закричати, але мій рот закрила чоловіча рука, піднявши очі я побачила перед собою Асторна.
Я з непорозумінням подивилася на нього, що йому від мене потрібно від мене.

-Ось ти і попалася стерво, що вже не така смілива щоб протистояти мені?-запитав він у мене.

В знак протесту я замотала головою, і вкусила його за палець який ближче всього знаходився біля моїх губ, від чого він відсмикнув руку і сильніше втискаючи мене в стіну своїм тілом, від чого мені стало ще більше некомфортніше.
Я не боюся його, просто мені не приємно, що він торкається мого тіла.

-Чого ти хочеш?-наважилась запитати я.

-Я хочу тебе трахнути, ще з першої нашої зустрічі коли ти мені наговорила багато чого.-відповів Тимур.

-Ох, як шкода я зачепила твоє самолюбство. І гордість?-посміхнувшись запитала я в нього,він нічого не відповів просто схвативши мене за горло.
Тим самим перекрив поток повітря, від чого в мене починала темніти в очах, я відчувала як його руки блукали по моєму тілу та під одяг. Це мені нагадувало, не дуже  приємні спогади з минулого.

Я відчула як по моїх щоках без звучно стікають сльози та я ледве могла дихати, я розуміла що у цій боротьбі я безсила він у два раза більший мене масою тіла та ростом, все що я змогла тільки зробити це змиритися.
В один момент, з боку від нас почулися звуки і на моєму горлі ослабла хватка, від чого я впала на землю жадібно вдихаючи повітря в легені.
Я пам'ятаю, що вони розмовляли, але я не прислуховувалась, мене більш турбував мій стан.
А ще, як  хтось підняв мене на ноги та підхопив за талію щоб я не впала і запитав.
Тоді, я і відчула цей знайомий аромат і тепло тіла.

-Сама зможеш стояти та добратися до будинку?-запитав мене хтось доволі знайомим голосом.

На що я просто обесиленно помахала головою, після чого просто втратила свідомість,  останнє що я відчула це як мене хтось підхопив на руки.